У Брюсселі з'явився український мурал в рамках проєкту "The Wall" [ Редагувати ]

Українські мурали на стінах будівель у містах усього світу стають усе звичнішим явищем. В рамках проєкту "The Wall", який створено Українським Інститутом і Port,  вони зʼявились у Берліні, Брюсселі, Відні, Марселі, та Найробі. Про те, як створювався мурал у столиці Євросоюзу - розкаже Олена Абрамович.

Брюссель - не лише столиця Євросоюзу, а й осередок стрит-арту у північній Європі. Тут не бояться розмальовувати навіть історичні будівлі. Щоб нагадати про перший комікс - Тін-Тін. Про всесвітньовідомих гномів Смурфів, які теж з Бельгії, й нові серії цього коміксу тут досі виходять у друк. Чи навіть просто про річку, яка колись перетинала центр міста, а потім її пустили під землю. І серед десятків муралів в Брюсселі є тепер і український - на стіні університетської лікарні Сант-Пʼєр.

Філіп Леруа, керівник лікарні Сант-Пʼєр у Брюсселі:

Це велика честь для нас, і водночас це логічно, що цей витвір мистецтва на стіні нашої лікарні, враховуючи нашу дружбу і партнерство із лікарнями в Україні.

Керівник лікарні, на якій зображено мурал, розповів нам і про низку проєктів, які цей університетський медичний заклад реалізує разом з лікарнями Києва та Львова.

Філіп Леруа, керівник лікарні Сант-Пʼєр у Брюсселі:

Це лікарня номер шість у Києві - вони попросили у нас матеріали для реконструктивної хірургії, щоб надавати допомогу пораненим військовим. Ми разом з іншими лікарнями зібрали усе це й уже тричі відправляли допомогу до Києва. А також для лікарень з Києва та Львова ми організовували тренінги, як надавати допомогу жертвам сексуального насильства.

Цей мурал став нагадуванням для місцевих медиків про співпрацю з українськими колегами. А для самого міста - про підтримку України у боротьбі з агресором. Хоча натяків на війну на самому малюнку нема, як і на інших муралах проєкту Українського Інституту "The Wall", каже кураторка Катя Тейлор.

Катя Тейлор, засновниця агенції культурного розвитку "Port":

Бо люди, які живуть в будь-якому місті, в якомусь спальному районі, де вони гуляють зі своїми дітьми й собаками, вони не мають бачити війну зі своїх вікон. Тобто ми не можемо зробити їх винними, і ми маємо дуже обережно будувати з ними той діалог, якщо ми хочемо, щоб нас почули. 

А щоб діалог був тривалим, кожен такий український мурал створюється у співпраці між українськими та місцевими художниками. Це зображення - авторства бельгійки Терези Сдралевич та киянок сестер Фельдман. 

Мішель та Ніколь Фельдман, українські стрит-арт художниці:

Головна ідея цього проєкту - це дружба між Україною та різними країнами. Вона запропонувала додати Рене Магріта, як їх символ Бельгії, це митець. А з нашого боку був Малевич. І тому хлопець - він сидить з кубком, це як карти таро - і король кубків у стилі Малевича, а королева кубків у стилі класичного одягу Бельгії.

Хмаринки на муралі теж мають символічну форму - карти Бельгії та України. Яким саме буде малюнок переймалися чимало мешканців кварталу, адже досі тут довго був інший мурал, присвячений боротьбі з епідемією СНІДу.

Єгор Пивоваров, радник з питань України у мерії Брюсселя:

Окремі мешканці, коли побачили, що замальовують той мурал, до якого вони вже звикли 30 років, вони підняли бучу - вони почали писати, листуватися з мерією. Вони не знали, що тут буде зображене, вони думали, що то буде якийсь модерн-арт, який паплюжить їхню вулицю, їхній квартал. 

Коли людям пояснювали, що новий мурал буде актуальнішим і присвячений Україні, всі питання відпали. І тепер цей малюнок на стіні - у туристичному маршруті шанувальників вуличного мистецтва.

Олена Абрамович, кореспондентка:

За задумом авторів муралу, він має не лише нагадати мешканцям Брюсселя про усю ту підтримку, яку місто надає Україні, але й залишити слід у їхній памʼяті про спільне майбутнє України та Євросоюзу. І, можливо, колись вплинути на їхній політичний вибір.