У Києві відкрилась фотовиставка "Соледар. Сіль. Війна" [ Редагувати ]

"Соледар. Сіль. Війна". У Києві відкрили виставку, присвячену історії міста Соледар на Донеччині. Це фотографії колись мирного містечка, яке зараз перетворилося на руїни, потужності соляних шахт, а ще світлини нашого часу - артилерійські залпи, портрети захисників Соледара, зруйновані домівки.

Яким побачили фронтове місто фотомитці?

Людмила виїхала з Соледара торік у березні. Багато років жінка працювала в соляній шахті.

Людмила, переселенка з Соледара:

Я працювала на стволі, наш мурал, який зробили зараз в Ірпені, там пачка, вона намальована, де наше колесо, де ми людей запускали в шахту.

Світлини соляних кристалів, процес видобутку солі, шахти - все, що Людмила бачить на фотографіях виставки "Соледар. Сіль. Війна", нагадує їй про роботу. Це унікальні кадри, зроблені ще у 90-х роках минулого століття.

Це світлина рудника номер 1, з чого починалася історія ДП "Артемсіль" 1881 року. Це найперша копальня.

Володимир Низиєнко, керівник відділу комунікацій ДП "Артемсіль":

Я бачу біль там. Ми там створювали, робили, щоб країна розвивалася, а прийшли ті, хто просто нічого не поважають. А це таке для транспортування, щоб легше було показати, що це і звідки це.

Це лише перша частина виставки. На фотографіях Олександра Пархоменка - Соледар мирних часів.

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:

Збереглися унікальні речі, пам'ять зберегла, зберегли люди, збереглася історія, адже саме тут у Соледарі розміщувався Ізюмський полк, саме тут найбільша у Східній Європі копальня. Його називають містом білого золота, саме солі.

А це вже - кадри наших днів. Оборонці Соледара, бої за місто, зруйновані будинки. Ці світлини пресофіцерка одного з підрозділів Збройних сил України Ірина Рибакова знімала у перервах між боями.

Ірина Рибакова, пресофіцерка 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр":

Вдячна, що маю можливість у світлинах розповісти про відчайдушний супротив наших оборонців в російській окупації у цьому місті. Про те, як важко билися за місто бійці моєї 93 бригади, про те, як Соледар знищували.

Виставка у Національному музеї Революції Гідності триватиме місяць. Передивляючись фото, зізнаються відвідувачі: відчуваєш повагу та гордість за наших захисників. Біль і розпач через те, що колись мирного містечка, по суті, вже майже нема. А головне - тверду віру в те, що українці не здаються. Наша воля до перемоги - міцна, мов кам'яна українська сіль.