російськими "Градами" практично знищено будівлю Харківського фізико-технічного факультету [ Редагувати ]

Наукові дослідження - на паузі. У Харкові російськими "Градами" практично знищено будівлю Харківського фізико-технічного факультету національного університету імені Каразіна. Унікальне і дороговартісне обладнання виведено з ладу, частина - взагалі згоріла. Половина викладачів - роз'їхалися. Між тим, це єдиний виш, який готує інженерів для українських атомних електростанцій. Більше розкаже Світлана Шекера.

Тут була галерея портретів академіків, які працюють на нашому факультеті. 

Ось такі руїни тепер на місці великої аудиторії Харківського фізтеху, де навчалися майбутні фізики-ядерники. Вже на другий день повномасштабного вторгнення російські "Гради" розбили університетську будівлю.

Радянські артилерійські системи залпового вогню, розбиті стояли прямо навпроти корпусу. Снаряди та гранати, які не вибухнули, валялися тут, ззаду там у нас є трансформаторна будка, там сторчала ракета.

Збитки від руйнування будівлі науковці оцінюють в 700 мільйонів гривень. Та найгірше, кажуть, що постраждали унікальні лабораторії.

Світлана Шекера, кореспондентка:

Ось ця лабораторія медичної спектроскопії знищена вщент. Обладнання на мільйони гривень просто згоріло після арт-обстрілу на другий день повномасштабного вторгнення.

На згарищі вже й не розібрати, що тут колись було.

Лабораторне обладнання було розташоване вздовж стін, на кожному столі стояли сучасні прилади, флюоріметри, спектрометри. 

Тут займалися медициною майбутнього, розробляли медпрепарати.

Ігор Середа, доцент кафедри прикладної фізики та фізики плазм:

Доставка ліків у пухлини чи кудись іще, ну тобто останнє, з чим вони займалися, це знаходження способу доставки ліків для лікування хвороби Паркінсона. Це сучасне європейське, американське обладнання, яке було куплено за кошти університетів, за кошти міністерських грантів, за кошти міжнародних партнерів.

Деяке обладнання вченим вдалося вивезти. Та деякі установки, як, приміром, ось цю на ім'я "Надія" - у Лабораторії сильнострумової електроніки, розбирати й рухати не можна.

Пилип Кузнєцов, в.о. директора навчально-наукового інституту "Фізико-технічний факультет" Харківського національного університету ім. Каразіна:

Тут вимірювалися різноманітні образці, які потім можуть бути застосовані у вигляді ядерного палива абощо. Вона містить в собі надточні елементи, які в подальшому, тобто її можна пересувати, але налагодження та відновлення ії роботи буде потребувати достатньо великої кількості часу, це десь 2-3 роки. 

А ось це - взагалі нова розробка науковців. Її теж не перенесеш.

Сергій Литовченко, завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій:

Тут можна обробляти великі за розмірами деталі. Всередині вміщене декілька чотири магнетрони, які при випаровуванні з них плазмою металів осаджуються як покриття. Декоративні покриття, які от під золото, як ото на церквах, покриття, які захищають від зносу різальний інструмент, свердла, різці, фрези - це от ці плазмові технології.

На рідну кафедру прийшов і науковець, який зараз зі зброєю в руках боронить Харків.

Ще будучи студентами, ми тут вчилися це такий перший науковий практичний досвід був. 

У липні він першим зайшов у ці розтрощені й залиті дощем лабораторії.

Розпач і… ну даже не розпач, це скоріше обурення. Що нічого святого у тварюк немає.

Вчений, який тепер воює, впевнений, науку треба відновлювати вже зараз. Інакше будуть великі прогалини, а деякі розробки можна втратити назавжди.

Олексій, позивний "Рись", військовослужбовець:

Розумієте, наука вона ну не то, що досить інерційна, самі процедури, вони інерційні, якщо ви починаєте дослід зараз, то результати цього досліда і подальше втілення в життя, вони будуть через довгий період. Наприклад, якщо ви зараз почали розробляти якийсь новий сплав, то втілення цього сплаву, наприклад, у літак, буде через 5-10 років.

Та головне, кажуть науковці, треба будь-що продовжувати готувати нових фахівців. Саме на фізико-технічному факультеті вчать майбутніх інженерів, які обслуговують атомні станції.

Пилип Кузнєцов, в.о. директора навчально-наукового інституту "Фізико-технічний факультет" Харківського національного університету ім. Каразіна:

50% електроенергії Україна генерує за рахунок ядерних АЕС. Раніше ми безпосередньо НАК Енергоатом закупляло паливо в росії. Тепер нам треба переорієнтовувати всі наші наукоємні ядерні технології на западні зразки. І, власне кажучи, якщо ми не будемо готувати спеціалістів в цій галузі, то в нас будуть великі проблеми з енергетичною безпекою. 

Тож науковці шукають іноземні гранти й просять державної підтримки. Бо самі не впораються. Частина викладачів - роз'їхалася. А вчити майбутніх фізиків-ядерників дистанційно, без лабораторних занять, просто неможливо.