На Північному напрямку для бійців провели навчання максимально наближені до бойових [ Редагувати ]
Мотивація, фізична й психологічна підготовка, а ще регулярне вдосконалення навичок. Три кити, на яких тримається фах справжнього бійця. Тому командування постійно проводить навчання для підлеглих, аби відточити майстерність штурмових дій, зачистки міст, медичну підготовку.
Причому умови тренувань завжди максимально наближені до бойових. Наші кореспонденти бачили, як готуються зустріти ворога бійці на Північному напрямку.
Вогонь, вода, дим, постійні звуки пострілів. Ця смуга перешкод імітує справжнє поле бою.
Усі перешкоди воїни долають у повній бойовій амуніції, ще й із ящиком боєприпасів. При цьому треба встигнути зайняти вогневу позицію, а за потреби - врятувати пораненого побратима.
Раптово виникають додаткові ускладнення - їх озвучує інструктор.
Після проходження смуги - хвилина перепочинку.
Сьогодні - навчання проходять під пильним оком командувача Об'єднаних сил. Втім навіть за таких умов бійці не втратили почуття гумору.
- А шо було найважче? - Найважче? Дивитись в камеру. Я хочу сказати: передайте молодому поколінню, шоб вони не пили, не курили, займались спортом, щоб тренувались. І йшли до Збройних Сил України. З першого разу було важко, а зараз, як ми оце проходимо з десяток разів, важко фізично, не психологічно, психологічно всі готові.
Загалом на півночі країни облаштовано понад півсотні тактико-психологічних смуг - розповідає генерал-лейтенант Сергій Наєв. Аби на фронт ішли хлопці, максимально підготовлені до найпідступніших сюрпризів з боку ворога.
Сергій Наєв, командувач Об'єднаних Сил Збройних сил України:
Така робота триває 24 на 7, для того, щоб особовий склад був завжди готовий до адекватного реагування ворога. Та у разі отримання відповідного розпорядження прибути для виконання бойових завдань на південь або на схід нашої країни, щоб утворити відповідні штурмові групи для звільнення української території. І така підготовка з нуля для того, що військовослужбовиць, який ніколи не служив в ЗСУ, підготувався до завдань, не менше ніж за 3 місяців.
Руслан і Роман раніше були далекі від військової справи.
Працював в Норвегії й приїхав на війну. Ми вдвох із братом, це рідний брат. Я - будівельник.
Та коли їхнє рідне місто Суми оточили вороги, брати одразу ж поповнили лави тероборони.
Руслан, військовослужбовець Збройних сил України:
Пішов до воєнкомату, потім пішов зразу, де зброю дають. І відразу на позицію там знайшли, куди іти, де ворог наступав. Оборону прийняв одразу. Місяць додому не можна було, навіть помитись не можна було.
Відтоді разом і боронять Сумщину.
Бійці кажуть: що більше тренуються, то більше мають завзятості зустріти ворога.
Готові й без команди, якщо ворог буде наближатись до нашого міста, то ми згуртуємось, уже знаємо як, візьмемо знову зброю і дамо відсіч.
Втім командування переконує: нині на Північному напрямку все відносно спокійно, загрози потужного наступу з боку ворога нема.
Сергій Наєв, командувач Об'єднаних Сил Збройних сил України:
Такі сили зараз недостатньо для того, щоб проводити наступальні дії. Але це не означає, що в майбутньому ворог не змінить склад цих сил і засобів. Ми постійно ведемо розвідку, відслідковуємо ситуацію і завжди адекватно реагуємо.
Втім ворог продовжує обстрілювати прикордоння, залишається ризик появи диверсійно-розвідувальних груп. А тому захисники північного кордону продовжують укріплювати оборонні рубежі та засоби ППО, готують спеціальні мобільні групи реагування на атаки з повітря. Ось такі машини - з кулеметом на борту - потрібні, щоб знищувати іранські "Шахеди".
Позивний "Утьос", військовослужбовець Збройних сил України:
Відпрацьовано було неодноразово по повітряних цілях, і дуже високо були, і пішли повністю, налякалися нас, як кажуть, і змінили маршрут, і повітряні цілі пішли.
Тим часом на тактичному полі триває другий етап навчань.
Юлія Зайцева, кореспондентка:
Це елемент індивідуальної психологічної підготовки бійця - обкатка танками. Після того, як бойова машина проїде, чоловік має піднятися і виконати певні вправи, аби знищити танк.
Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України:
Вправу виконали на відмінно. Головне - не панікувати, я так вам скажу, а так заряд енергії, позитив, все добре.
Усі інструктори - у світло-зелених жилетах - мають бойовий досвід. А тому добре знають, на чому робити акцент під час тренувань
Віталій Савоненко, інструктор:
Всі навчання треба проводити до автоматизму, щоб це заклалось повністю. На рівні підсвідомості. Командир відповідає за всіх, коли ти є частиною підрозділу, то ти з ними живеш, і проживаєш це все. До речі, я захищав, я був головою оцього району.
Ще один етап навчань - евакуація поранених. Задіяно кілька родів військ. Піхота, аеророзвідка. БМП - для прикриття. Снайпер у кікіморі маскується у кущах. На вогневу позицію висувається танк.
Евакуаційна бригада прокладає шлях у замінованій ділянці, залишаючи маркери, аби було видно шлях, яким можна нести бійця на ношах.
Найважче - дисципліна, військова, мабуть, військова дисципліна, мабуть, не бачить рідних близьких, оце найважче.
Насамкінець командувач дякує всім присутнім за роботу. Бійцям, що вже відзначилися на полі бою, генерал-лейтенант вручає відзнаки.