Особливий захист для Одеси: ЮНЕСКО пропонує розширити перелік обʼєктів культурної спадщини [ Редагувати ]

Додатковий захист для Одеси. Ареал центральної частини міста, який лише у січні отримав статус об’єкта культурної спадщини ЮНЕСКО, планують збільшити. Таку рекомендацію дали собі європейські експерти після візиту до Одеси.

Які саме квартали отримують особливий захист, що від цього виграють одесити, та які нові обов’язки на них покладають, уточнили наші кореспонденти.

Це - тюлечка наша, це зробила одеська майстриня. Я в неї в інстаграмі побачила цю красу.

Кулінарна блогерка Юлія починає розмову про розширення кордонів охоронного статусу Одеси, з теми, що болить. Адже російський теракт на Каховській ГЕС вже вдарив по ідентичності міста.

Юлія Сущенко, жителька Одеси:

Це - на згадку, скажімо так, сумну. Щоб самій не забувати й людям нагадувати. Ми могли залишитись без нічого: без мідій, без рапанів, без тюльки, камбали.

Не дарма ЮНЕСКО визнало Одесу не просто об'єктом культурної спадщини, а й пам'яткою, що під загрозою знищення. Тому отримання охоронного статусу відбувалося за прискореною процедурою. Експерти заплющили очі на деякі елементи сучасної забудови в центрі Одеси, щоб захистити автентичну архітектуру від російських атак.

Геннадій Труханов, одеський міський голова:

Такий купол над нашим містом. Конвенція, яку підписали 194 держави, які зобов'язуються не наносити шкоди культурній спадщині, в тому числі й російська федерація. Якщо не будуть виконувати, ми будемо наполягати на тому, щоб їх виключили з ЮНЕСКО.

Об'єктом культурної спадщини ЮНЕСКО Одеса стала як мультикультурне місто-порт, що було збудоване за цілісним планом.

Олександр Бабич, краєзнавець:

Немає міст в Європі, які б будувались після Одеси за єдиним планом. Так сталося, що ми останнє місто Європи, і навіть світу, яке будувалося за генеральним планом. І він зберігся до цього дня. Ми скромно подали ту частину, яку вважали, що більше шансів пройти.

У номінаційне досьє внесли лише кілька центральних кварталів, які найменше змінилися через сучасну забудову. У квітні представники ЮНЕСКО приїхали до Одеси урочисто відзначити її внесення до списку культурної спадщини. І, раптом, самі запропонували збільшити охоронний ареал. Кілька місяців українські експерти погоджували нові кордони основного об'єкта та буферної зони, яка також буде охоронятися, проте матиме менші обмеження щодо забудови. Саме в буферну зону винесли Одеський порт.

Іван Липтуга, директор Департаменту культури Одеської міської ради:

Попри те, що на території порту за роки існування, збереглися будівлі, які є цінними, обмежити функціонування міжнародного транспортного, інфраструктурного, логістичного підприємства дуже важко.

 

Територію основного об'єкта культурної спадщини суттєво збільшили. Від Приморського бульвару - до вулиці Успенської, далі до Торгової, повз Новий ринок і до Бульвару Жванецького. Частину центру, котру змінила сучасна забудова, віднесли до буферної зони. Тепер в охоронному ареалі ще більше архітектурних пам'яток, які демонструють вплив різних культур на обличчя міста.

Олександр Бабич, краєзнавець:

Увійшли ті місця, які дуже тісно пов'язані з німецькою культурою, єврейською культурою. Об'єкти, які пов'язані з караїмами, цікаві об'єкти пов'язані з польською культурою, з грецькою культурою. Вони всі є в цьому ареалі.

Саме мультикультурність стала другою ознакою, за якою Одесу внесли до охоронного списку ЮНЕСКО. І вона, за словами європейських експертів, відчувається не тільки в архітектурі, а й в музиці, літературі та навіть гастрономії. Адже на одеському столі історично об'єдналися кулінарні традиції різних націй.

Юлія Сущенко, жителька Одеси:

Зазвичай, це буде бринза: бессарабська бринза, болгарська бринза. Це буде - український борщ, це буде плачинда молдовська, це буде баница болгарська, це будуть манти, шашлик кавказький, фаршмак, звісно, єврейський і фарширована риба на свята.

Пропозиції щодо нових кордонів вже відправили до штаб-квартири ЮНЕСКО у Парижі. Вже цієї осені їх мають затвердити та надати чіткі правила охорони об'єкта культурної спадщини.

Іван Липтуга, директор Департаменту культури Одеської міської ради:

Які будуть зрозумілими, і буде чітко визначено в документах: що, де можна будувати, як можна підходити до процесів реконструкції, реставрації. Що саме можна буде робити й не можна робити в зоні основного об'єкта і в буферній зоні?

Ці норми мають узгодити й на рівні нашої держави. Не виключено, що для їх реалізації доведеться змінювати українське законодавство. Бо нині, наприклад, немає важелів впливу на власників будинків - пам'яток архітектури. І законних механізмів повернення таких споруд місту чи державі, якщо власник їх занедбав. Доведеться зупинити й сучасну забудову у центрі Одеси.

Олександр Бабич, краєзнавець:

Нас прийняли з цим, нас попередили, шо ми не можемо більше робити те, що відбувалося. Ми маємо зберегти ті дві цінності, які й подавалися, як цінності ЮНЕСКО. Це - планування, і це - багатонаціональність.

Нові обов'язки зі збереження культурної спадщини можуть не сподобатися не тільки забудовникам, а й простим одеситам, яким доведеться відмовитись від самовільної зміни зовнішнього вигляду фасадів.

Юлія Сущенко, жителька Одеси:

"Цар-балкон", як ми називаємо, кондиціонери. Це все має зникнути. Це не всім буде подобатись. Навіть такі країни, як Британія не завжди справляються. У 2021 році, наприклад, Ліверпуль було виключено з ЮНЕСКО саме тому, що вони щось там в центрі міста побудували.

З іншого боку, статус об'єкта культурної спадщини ЮНЕСКО, неодмінно приверне до Одеси як до туристичного міста, що варте великих інвестицій, увагу усього світу.