Вберегти себе та тварин: як виживає прифронтовий Оріхів [ Редагувати ]
З артилерії та авіації щодня ворог руйнує прифронтовий Оріхів на Запоріжжі. У місті вже не має вцілілих будівель, а вулиці вкриті вирвами від ворожих снарядів. Утім, там і досі продовжують жити люди. Під обстрілами вони наводять лад на своїх подвір'ях та саджають городи. А ще опікуються десятками тварин, яких покинули напризволяще. Більше про життя у місті, що знаходиться за 9 кілометрів від лінії фронту, дивіться далі.
Замість будинків і крамниць - суцільні руїни. Такий вигляд нині мають вулиці у прифронтовому Оріхові. Незламне місто ворог нещадно обстрілює вже третій рік поспіль. Найчастіше б'є з реактивних систем та скидає КАБи.
Тетяна, жителька Оріхова:
Обстановка важка, звичайно. Сьогодні цілу ніч стріляли. Тяжко, але ми держимося, ми сильні.
Під щоденними ударами колись охайне та затишне місто змінюється просто на очах. Усі будівлі та комунікації - давно розтрощені. Не витримав ворожого вогню і будинок пані Любові.
Любов, жителька Оріхова:
Оселя, тут попадали стелі, в одній кімнаті упали, в спальні повністю, в залі теж так попадало, ми були перейшли туди в батьківську хату, прилетів КАБ, поряд зірвався, знесло кришу, винесло двері, ми чудом залишилися живі.
Та, попри небезпеку, виїжджати з Оріхова Любов та її чоловік не планують. Щойно ворог стишується, залагоджують свої буденні справи. Висадили город. На грядках під весняним сонечком уже зеленіють картопля та часник, червоніють кущі порічок.
Удвох із чоловіком займаємось цим, от багато чого і не встигаємо. Ось яка буде прекрасна червона смородина.
Рятуючись від війни, більша частина населення виїхала з Оріхова. Нині тут залишається з пів тисячі людей. Волонтери та рятувальники доправляють у прифронтове місто гуманітарну допомогу.
Юлія Баришева, начальниця відділу зв'язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Харчі, хліб, різноманітні речі побутового вжитку, це й одяг, який передають волонтери, постільна білизна, тому що немає можливості прати. Відсутність електрики, відсутність достатньої кількості води призводить до того, що людям складно це робити самим.
Тетяна бере гуманітарку не тільки для себе, а й для сусідів. Каже: на її вулиці зосталися лише пенсіонери. І підтримати їх нема кому.
Тетяна, жителька Оріхова:
Гуманітарку, от сьогодні я поїхала, ніхто не їхав, тому що всі ризикують життям, а так я поїхала, взяла, буває таке, що й до двору підвозимо, якщо важке щось.
Цього разу рятувальники привезли у прифронтове місто корми для тварин. Люди кажуть: таке - вкрай потрібно.
У мене 3 кішки та кошенята. Собак двоє.
Харч для своїх підопічних отримала і пані Любов. Жінка опікується десятками чотирилапих, що прибігають поїсти ледь не з усієї околиці. Цих котів та собак здебільшого покинули колишні власники.
Отут збирається 15 штук, а було взагалі тут багато-багато котів, тут хазяйка дуже котів любила, ну, так трапилось, що хазяїна ранило і вони виїхали.
Жінка каже: поранених чи важкохворих тварин через волонтерів намагається відправити у Запоріжжя. Решту хвостатих рятує самотужки. І ті віддячують своєю відданістю та любов'ю.
