На Київщині військові облаштували цех з виготовлення сувенірів [ Редагувати ]
Вони встигають і боронити державу, і підіймати економіку. На Київщині чинні військовослужбовці облаштували цех з виготовлення сувенірної продукції. Як поєднують війну та власну справу? Ніна Коломієць розповість.
Браслети з гільз. Ножі з орнаментом на лезі. Келихи, які неначе пронизує куля. Кожен виріб у цій майстерні мовби натякає: його автор знає, як це тримати зброю в руках. І перетворити смертоносний метал на предмет побуту.
Дмитро Будніченко, співзасновник майстерні, військовослужбовець ЗСУ:
От ми можемо, скажемо так, речі, які можуть нести жах, можуть нести людям горе - перетворювати на щось інше, з якогось боку, воно нам про це нагадує, що це колись була зброя, нею можна було чинити шкоду. А зараз воно як прикраса на стіні, і нічим не загрожує.
Перші ідеї для бізнесу з'явилися ще 2019. Тоді бійці саме повернулися із зони АТО, розповідає засновник майстерні.
Андрій Несмачний, засновник майстерні, військовослужбовець ЗСУ:
Була якась там потреба, просто щось захотілось поробити руками, чому саме браслети, насправді не знаю, був кусок паракорду, це така парашутна строба. Розмістив фото в фейсбуці, там щось люди почали цікавитись.
Замовлень більшало - до маленького виробництва долучився побратим Андрія. З'явилися нові задуми, розширювалися асортимент і колектив.
Дмитро Будніченко, співзасновник майстерні, військовослужбовець ЗСУ:
Це наші вироби зі скла, склянки з плавленими кулями, ось, наприклад, бокал для вина. У нас є три муфельні печі, в них ставиться скло, воно нагрівається до певної температури, після чого ще пропалюється вогнем точка, до того моменту коли скло розплавилося, і тут і вставляється куля.
Повномасштабне вторгнення перекреслило всі творчі плани. Майстри змінили верстати на зброю - і стали на захист України.
Андрій Несмачний, засновник майстерні, військовослужбовець ЗСУ:
Третій член нашої команди - Карім Гуламов, він до вторгнення попав у нашу команду, вписався максимально прекрасно в наш колектив. Мобілізувався, як і всі ми, з перших днів вторгнення, і в липні 22 року він загинув під Херсоном. Завжди з нами він був кремований, наш колега завжди буде в колективі, завжди буде в майстерні. Він нас надихає робити все і не опускати ніколи рук.
Будівлю, в якій товариші працювали в Ірпені, зруйнували під час вуличних боїв. Та засновник вирішив поновити виробництво.
Андрій Несмачний, засновник майстерні, військовослужбовець ЗСУ:
Я трошки отримав наганяй на Херсонщині й повернувся лататися в Київ. І власне те, що в мене було там три місяці, я приходив там відновлення, в мене був час. Ми знайшли приміщення, яке нам тоді підходило. Ледве-ледве витягнули обладнання зі старого, зі зруйнованого приміщення майстерні, викупили трохи нового.
Зараз у майстерні працює зо два десятки людей, більшість - чинні військовики.
Андрій Несмачний, засновник майстерні, військовослужбовець ЗСУ:
Це періоди ротації, реабілітації та після поранення відпустки й так далі - в оці всі періоди вони приходять до майстерні й працюють.
Вони завжди підставляють один одному плече у роботі, так само як і на фронті. Усі тут універсальні солдати. Частину прибутку від продажу спрямовують на допомогу армії. І попри війну планують розширювати виробництво. Найближчим часом хочуть облаштувати цех з обробки кераміки.
