Мігрантська криза: чи планують українці повертатися додому [ Редагувати ]
Сьогодні Україна та світ відзначають міжнародний День біженців. Від початку повномасштабного вторгнення росії мільйони українців вимушено виїхали за кордон у пошуках безпеки. Чи планують ці громадяни повертатися? До яких кроків вдається держава, щоб їх заохотити? І хто врешті працюватиме на відбудову України після перемоги?
Українка Оксана тричі на тиждень проводить заняття з йоги у товаристві по роботі з біженцями в Брюсселі. Двадцятипʼятирічний досвід особистого вдосконалення у східній практиці згодився їй у волонтерстві за кордоном.
Оксана розповідає, що саме йога допомогла їй повернутися у форму фізично та ментально після першого року перебування за кордоном. Вони з чоловіком та трьома дітьми виїхали зі Львова у перший місяць війни. Найменшій Даринці було тоді лише пів рочка. У Брюсселі завдяки небайдужим людям родина розмістилася у просторому будинку з власним садом. Тут уже дозріла малина, яку Оксана сама посадила. Каже, компенсує те, що не може зробити вдома на своїй ділянці.
Разом з чоловіком Оксана також викладає основи фотографії для українців. Подружжя відвідує курси з французької та англійської. Підпрацьовують фотографами. Двоє старших дівчаток - Софія та Квітка - ходять до школи, знайшли нових друзів та займаються в музичній академії. Усе французькою мовою, яку швидко опанували. Водночас батьки докладають зусиль, щоб донечки не втратили звʼязку з Україною.
Оксана Ткачук біженка, волонтерка:
Я хочу, щоб вони були українцями, щоб знали рідну мову, історію. Вони читають українською, вони ходять в "Пласт" - українську скаутську організацію, де їх теж розвивають патріотами й такими українцями справжніми.
При цьому повертатися зараз в Україну родина не має наміру. Надто багато складових у цьому рівнянні, найвагоміша з яких - безпека дітей, яка не вʼяжеться з присутністю агресивного сусіда. Головне, каже подружжя, дочекатися завершення війни.
Оксана Ткачук біженка, волонтерка:
Мені добре всюди, де є моя сімʼя, насправді. Але я хочу мати можливість повертатися додому. Я хочу мати вибір, просто. Зараз наразі я цього вибору не маю - повертатись саме. Тому що я не хочу, щоб діти мої були в небезпеці.
Історія цієї родини зі Львова не унікальна. За даними ООН, нині за кордоном під тимчасовим захистом перебувать приблизно понад шість мільйонів триста тисяч українців. Різні опитування показують, що від 20-ти до 50-ти відсотків людей не планують повертатися. В Інституті демографії на ці показники не дуже покладаються
Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблеми якості життя Національної академії наук України:
Ми не дорахуємося 3-4, можливо, два-один мільйони людей. За оцінками Євростату, десь за кордоном третина - це діти до 18 років, а люди у віці 65 років і старше - складають тільки шість відсотків. Тому, як наслідок того, це буде більш стрімке постаріння населення, і певні будуть, можливо, проблеми на ринку праці, залежно від того якими чином буде розвиватися економіка.
Головна умова для повернення українців - безпекова ситуація. А ще наявність житла та можливості працевлаштування. Про це кажуть і в Інституті демографії, і в уряді. Для легшої адаптації українців, що вже повертаються, кабмін розробив проєкт демографічної стратегії. За словами міністра соцполітики, окрім безпеки, важливі також високий медичний та соціальний сервіси. А тим, хто повертається, вже зараз надають допомогу як малозабезпеченим.
Оксана Жолнович, міністр соціальної політики України:
У цьому році взагалі на соціальні послуги маємо мільярд гривень, і це якраз підтримка в різних форматах, в тому числі й на фінансування центрів життєстійкості, щоби нашим людям було комфортно.
Не менш важливим є збереження української ідентичності серед тих, хто виїхав, та можливості здобути якісну освіту для молоді в Україні, каже профільний міністр Оксен Лісовий.
Оксен Лісовий, міністр освіти та науки України:
Для нас дуже важливо послати сигнал нашим громадянам, що в Україні безпечно навчатися. Це один аспект. Другий аспект - це той сигнал, який ми у своїй галузевій дипломатії шлемо нашим країнам-партнерам. Ми говоримо про те, що в Європі невигідне послаблення України, сьогодні Україна повинна бути сильною, а сильна вона своїми людьми.
Зменшення населення в Україні частково становитиме проблему для повоєнної відбудови, каже соціолог Ганна Ятвецька. У разі, якщо державні програми не спрацюють, потрібно буде шукати інше рішення. Таким могло б бути залучення в Україну студентів-іноземців, які здобували б тут освіту і залишались працювати. Але для цього наша освіта повинна зазнати змін.
Ганна Ятвецька, кандидатка соціологічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин, суспільних комунікацій та ІТ-права Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку:
Нам потрібні будуть інженери, будівельники, і нам треба буде вкладатися саме в ці напрямки, тобто фізики, хіміки, інженери, сучасні технології. Тобто треба буде дуже-дуже серйозно підійти спочатку до системи вищої й профтехосвіти. Інакше ми отримаємо просто певну кількість велику чи не дуже велику біженців, знову таки з низькою освітою.
Нестачу трудового населення можуть покрити вихідці з інших країн, каже соціологиня. За її словами, навіть у разі повернення тимчасово окупованих територій, власного робочого ресурсу для відбудови України не вистачить.
Ганна Ятвецька, кандидатка соціологічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин, суспільних комунікацій та ІТ-права Державного університету інтелектуальних технологій і зв'язку:
Ми повинні розуміти, що до України поїдуть люди, які, тобто це не будуть європейці. Тобто це буде, умовно кажучи, середня Азія.
Проте в уряді не мають планів залучати трудових мігрантів зі Сходу чи Африки. За словами віцепрем'єр-міністерки Ольги Стефанішиної, замість українців, які не повернуться додому, країну відбудовуватимуть європейці.
Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:
Про окремі мігрантські програми мова не йде. Ми зараз коли починали переговори про членство в ЄС, ми чуємо що ці компанії, які зайдуть в Україну, інвестуватимуть в Україну в умовах війни, вони матимуть більш привілейоване становище. Коли Україна стане членом ЄС, коли почнеться повоєнна відбудова, це стосується й українців, якщо українці не повернуться відбудовувати Україну, то будуть відбудовувати французи та німці.