Катастрофа в Одесі: як підрив Каховської ГЕС змінив морське довкілля за рік [ Редагувати ]
Одеса торік переживала кульмінацію екологічної катастрофи. Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС у море потрапила величезна кількість прісної води та шкідливих речовин. У результаті постраждала місцева флора та фауна, а вчені робили невтішні прогнози щодо подальшого стану морського довкілля. Як змінилася ситуація натепер - наші кореспонденти розпитали гідробіологів.
Ось так море в Одесі виглядало торік у липні. Каховська катастрофа призвела до масового цвітіння фітопланктону - і вода позеленіла. Нині гідробіолог Максим Мартинюк за допомогою спектрометру вимірює концентрацію хлорофілу в акваторії - і показники у межах норми.
Максим Мартинюк, молодший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України:
Ну, можна побачити по воді, що концентрація хлорофілу незначна, цвітіння такого дуже сильного не спостерігається, і воно буде зростати лише в середині літа, мабуть, буде прогріватись вода - і цвітіння буде більше.
Саме цвітіння води торік вплинуло на морську флору та фауну. Під ударом передусім опинилися макрофіти, тобто водорості. Зараз вчені відбирають проби цих рослин на пірсах, скелях та хвилеломах.
Рамка шириною десять на десять: я її прикладаю до поверхні й зіскрібаю сто квадратних сантиметрів. Потім, коли дівчата визначать видовий склад і біомасу водоростей - це можна буде перенести на квадратний метр чи квадратний кілометр.
Науковці зазначають: минулого літа чимало водоростей загинуло, а відповідно - й інші морські організми втратили кормову базу. Проте зараз зовсім інша картина.
Катерина Калашнік, наукова співробітниця Інституту морської біології НАН України:
І наразі ось, як ми бачимо - і навесні у нас уже була зйомка, в принципі, можна сказати, що впливу якогось на макрофіти ми вже не бачимо, тобто повернулися до сезонних показників.
На глибини до п'яти метрів вчені занурюються з аквалангами. Досліджують, зокрема, стан мідій. Торік через опріснення моря біля одеського узбережжя загинуло сорок відсотків популяції цього молюска! Сьогодні ж колонії потроху відновлюються.
Олександр Куракін, провідний інженер Інституту морської біології НАН України:
Усі вільні місця вже зайняті, і там ростуть, підростають мідії, які ще для споживання у їжу, мабуть, замалі, але восени буде дуже багатий врожай!
Водночас внаслідок повномасштабної війни у Чорному морі все частіше з'являються так звані інвазійні види. Це виселенці, які зазвичай потрапляють сюди разом із неконтрольованим скидом баластних вод із суден. Приміром, були помічені уже блакитний краб, морський окунь, нетипові креветки та молюски - вони становлять певну загрозу.
Віктор Демченко, заступник директора Інституту морської біології НАН України:
Ці нові види можуть вклинитися в трофічні зв'язки наших місцевих видів, і вони можуть їх витіснити через те, що інвазійні види, як правило, більш живучі, більш інтенсивно розмножуються, толерантні до певних антропогенних впливів і так далі, і так далі - це все може призводити до певних ризиків для екосистеми.
Щодо хімічного забруднення моря, то зараз перевищення граничнодопустимих концентрацій вчені не фіксують. Втім, зазначають: після Каховської катастрофи пестициди, важкі метали, промислові хімічні речовини осіли у донних відкладеннях та можуть знову потрапляти у поверхневі води під час штормів та скаламучення. Та й в цілому загальна картина вельми невтішна.
Юрій Олейнік, завідувач лабораторії хіміко-аналітичних досліджень НДУ "Український науковий центр екології моря":
Не зважаючи на те, що ситуація знаходиться в межах допустимої, прийнятної - загальний рівень забруднень підвищився, і деякі речовини, які типові для нашого регіону, знаходяться близько до межі, за якою вони вже стануть небезпечними.
Робити ж прогнози щодо подальшого стану морського середовища вчені наразі не можуть. Для цього потрібні більш масштабні дослідження у відкритому морі, а вони наразі - через воєнний стан - під забороною.
