У Миколаєві працює реабілітаційний центр для тварин [ Редагувати ]
Врятовані з-під обстрілів, покинуті чи звільнені від безжальної експлуатації. Коні, поні, віслюки - їм дають друге життя в притулку на Миколаївщині. Зараз там з пів сотні виснажених тварин. Єлизавета Кротик побувала у притулку.
Микола Чечуй, адміністратор притулку для тварин "Вуглик":
Під час війни у нас коні додаються. Це місяць назад до нас поступила кобила Афіна, бачте, вони ще не зовсім адаптувалися до людей. Коли підходиш до тварини, а вона ось так вуха притискає, це вона ще не зовсім довіряє людям.
Кобилу на кличку Афіна привезли у притулок місяць тому. Вона і досі проходить реабілітацію після життя під обстрілами.
Микола Чечуй, адміністратор притулку для тварин "Вуглик":
Вона приїхала до нас з-під Харкова з зони бойових дій з району Куп'янська. Люди евакуюються, на жаль, немає змоги забрати із собою тварин і вони передають їх до притулку.
Загалом від початку великої війни у притулок потрапило понад десять коней.
Микола Чечуй, адміністратор притулку для тварин "Вуглик":
У нас на початку було 20 голів коней, а потім коні додавалися, на жаль, додаються як із приватних домогосподарств, так і попадають з кінних заводів через різні причини. Спортивні коні потрапляють із-за своїх травм, бо для них два виходи - вони вже не потрібні для спорту, тобто або на м'ясокомбінат здають, або до нас.
Хворих тварин тут лікують, відгодовують, допомагають побороти стрес.
Микола Чечуй, адміністратор притулку для тварин "Вуглик":
Тварини приїжджають і видно, що вони перебувають у стані стресу, вони бояться будь-якого шуму, будь-яких різких рухів. Проходить якийсь період часу, ми даємо їм можливість перебувати у спокої, ставимо спочатку у денники - на карантин, вони там знаходяться, ми їх годуємо, доглядаємо, привчаємо до рук, поступово тварини входять у довіру до людей і адаптуються.
Нині у притулку - близько пів сотні коней. А ще поні, вівці, собаки та коти. Також у нас тут пару осликів є. Ось там заховався - Нельсон. Ослик прижився із кіньми, теж товаришують між собою.
Цієї зими тут знайшли прихисток ось ці "карликові" кози. Спочатку їх було двоє - зараз це вже родина з 6 козенятами.
Микола Чечуй, адміністратор притулку для тварин "Вуглик":
Також під час війни до нас потрапляють не тільки коні, але й потрапляють кози - вони також страждають від війни. Це кози - порода камерунських кіз, у народі їх називають "карликовими". Вони потрапили до нас зі Старобогданівки. Буквально пів року назад. У Миколаєві також бойові дії, безпілотники літають над цим селом. Пенсіонери евакуювалися на захід країни, а господарство із собою взяти не змогли.
Утримувати таку кількість тварин, особливо в умовах великої війни - складно. Прогодувати лише одного коня - коштує до 5 тисяч гривень на місяць.
Поголів'я на цей час серйозне і потребує великої кількості кормів. Одному коню на день потрібно хороший тюк сіна, хороший тюк соломи, також дати хоча б два-три кілограми якихось концентратних кормів - комбікорму чи вівса. Це по нинішнім міркам коштує пристойні гроші.
Притулок виживає завдяки благодійникам, волонтерам і просто небайдужим людям, які донатять на догляд за тваринами. Завдяки цьому всі мешканці мають шанс на друге життя.
