На Одещині триває експеримент з вирощування бавовнику [ Редагувати ]
На Одещині триває експеримент з вирощування бавовнику. Я нагадаю, він розпочався у травні, коли цю культуру посіяли на дев'яти тестових ділянках, а підвищена увага пов'язана з тим, що бавовник надалі хочуть використовувати для виготовлення пороху. Для цього, щоправда, потрібні гарні врожаї - тож наші кореспонденти поїхали перевіряти, в якому стані стратегічні рослини.
Всі знали, що таке бавовна, але ніхто не знав, як цвіте і як росте бавовник!
Андрій Бутенко - один з дев'яти аграріїв, які беруть участь в експерименті. Бавовник він висадив на невеликій ділянці в Ізмаїльському районі. Через глобальні зміни клімату його тут можна тепер вирощувати.
Андрій Бутенко, голова фермерського господарства:
Тобто якщо рослині треба триста днів сонця - вона вже його має. Але мінусом зміни кліматичних умов є зменшення опадів. А жодна рослина без води не росте.
Але бавовник (принаймні тут) почувається добре: він під крапельним зрошенням, а по сусідству - рис, який отримує вдосталь вологи. В результаті рослини до пів метра заввишки, навіть доводиться вже обривати зайві пагони.
Ось ми можемо на цій ділянці побачити: це вже у нас початок цвітіння - біла квіточка, це кінець цвітіння - фіолетова квіточка, а це вже сам результат цвітіння, кінець цвітіння: це вже формування коробочки майбутньої, яка вже має розкритися й отримати врожай, який ми плануємо, саме бавовник.
Втім наразі аграріям (як першопроходцям) доводиться самим розробляти технологію вирощування. Як боротися зі шкідниками, скільки вносити добрив - читають в інтернеті.
Микола Жечев, агроном фермерського господарства:
Немає на сьогодні гербіцидів, зареєстрованих під бавовник в Україні, тому боротьба з бур'янами тут проводиться вручну. Що стосується хвороб - він не хворіє, що стосується живлення - він отримав дуже непогане підживлення. Ми тут дали й азоту, і фосфору, і калію, і заліза, і цинку.
Андрій Бутенко, голова фермерського господарства:
І це є відповідальність кожного фермера, який відчуває стратегічну роль цієї рослини, цього продукту.
А стратегічний бавовник, тому що з його целюлози виготовляють порох для боєприпасів. Науковці підрахували: для оборонного сектору країни щороку потрібно близько двадцяти тисяч тонн цієї сировини.
Тетяна Беженар, речниця Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА:
Для того, щоб отримати такий результат, потрібно засіяти поля на площі близько тридцяти тисяч гектарів. Певна річ, що це не тільки в Одеській області будуть засіяні такі поля, але і Миколаївська область, Херсонська, інші області. І от коли проводився цей експеримент, все ж таки основний акцент ставився на те, що це допомога буде якраз оборонній сфері, тим паче, що сьогодні в нас така ситуація в країні.
Якщо експеримент буде вдалим, тоді держава вже думатиме, як підтримати виробників бавовнику, де шукати комбайни для збирання врожаю та як будувати переробні потужності. А поки що бавовник лише сформував коробочки, які мають розкритися.
Алла Стоянова, експертка аграрної галузі:
Якщо коробочки розкриються, то після цього одразу держава, як-то кажуть, тисне на педаль газу і починає працювати, активно включатися, реалізовувати всі ці наші плани. Якщо коробочки не розкриються, то навіщо державі витрачати гроші? Тому це дуже такий розумний підхід, і я вважаю, що ще тиждень-два і ми це все побачимо.
Загалом, за даними посадовців, на усіх дев'яти дослідницьких ділянках бавовник показує гарні результати, навіть на полях без зрошення, за умов аномальної спеки, рослини піднялися на пів метра та квітнуть. А збиратимуть врожай бавовнику наприкінці жовтня.
