Удар рф по Полтаві: свідчення очевидців трагедії [ Редагувати ]
Полтава. Кілька годин тому на місці ворожого удару завершили аварійно-рятувальні роботи. Дві російські ракети у вівторок уранці влучили по навчальному закладу. 55 загиблих та 328 потерпілих - такі остаточні дані ДСНС. Попереду, чи не найскладніше: ідентифікувати фрагменти тіл, вилучених з-під завалів.
Наш кореспондент Анатолій Журавльов два дні працює на місці трагедії. Він спілкується з полтавцями, спостерігає за роботою рятувальників і волонтерів. Найголовніше з того, що почув і побачив - розповість вже зараз.
Наша знімальна група вже другий день працює у Полтаві. І можу сказати, що удар по Інституту зв'язку став абсолютним шоком для місцевих жителів. Усе сталося зранку, коли чимало людей збиралися чи вже прямували на роботу.
Любов Нетеса, жителька Полтави:
У вікно глянула - жінка з чоловіком біжать, вони з цього будинку. Він із третього під'їзду, а я з четвертого, і вона з четвертого. Нагору дивлюся, нічого не розуміємо. Загалом я вийшла, а куди йти? Пішла туди в парк, там лавочки. Дивлюся, вікна через одне є, порожні, вибиті вікна.
У навчальний заклад влучили дві ворожі ракети "Іскандер". Вони долетіли сюди надто швидко. Люди просто не встигли добігти до укриття - кажуть у керівництві Інституту зв'язку. 55 загиблих, понад 300 поранених. Такі дані наводять на цю мить у ДСНС. Це найпотужніший удар для Полтави від початку великої війни. Одна з найкривавіших трагедій для всієї України. Сьогодні ми поїхали до Полтавської обласної клінічної лікарні, де приймали найтяжчих пацієнтів. Лікарі кажуть: навіть їм ставало зле, коли в медзаклад одного за одним привозили важких пацієнтів.
Григорій Оксак, головний лікар КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. Скліфосовського":
В операційній операційні сестри плакали, коли вони бачили таку кількість постраждалих, такі тяжкі травми. Дівчата плакали… Можете собі представити, яка це емоція для операційних сестер, які часто бачать кров, внутрішні органи людини. І то для них це було величезним шоком. Але не було паніки - в лікарні кожен знав, що робити.
Гуртуватися - у цьому знайшли вихід полтавці. Волонтери та просто небайдужі взялися забезпечити учасників рятувальної операції всім необхідним. Ми бачили, як до місця трагедії везли харчі, воду, матраци, каримати... Усе, аби надзвичайники, поліціянти та інші учасники рятувальної операції могли хоча б трохи перепочити. Усі служби працювали тут фактично цілодобово. Перерву робили хіба що під час повітряних тривог. Цими днями у Полтаві їх чимало.
Світлана Рибалко, речниця ГУ ДСНС у Полтавській області:
Коли нам говорили, що є час безпечний, тобто ми можемо підходити до цих завалів, ми підходили й працювали. Коли казали, що можлива велика ймовірність обстрілів - ми відходили. Перебираємо обережно конструкції, важкі конструкції вже демонтовані, та загроза обвалу важких конструкцій вже усунена.
Станіслав, волонтер:
Спали по декілька годин, тому що нам не до сну. Ми потрібні один одному, ми потрібні нашим героям, які зараз проводять рятувальну операцію. Тому що це дуже така трагедія для України, для Полтави.
Правоохоронці й нині продовжують документувати докази чергового кривавого злочину росіян. Три дні - середу, четвер та п'ятницю, у місті триває жалоба за загиблими.
