Критична ситуація у Кураховому: як ЗСУ тримають оборону [ Редагувати ]
Росіяни атакують по всіх напрямках. Відтинок східного фронту від Костянтинівки до Вугледара зараз найпекельніший. Щоб обрізати там логістику наших військ, росіяни намагаються захопити основні й найбільші міста Покровськ, Мирноград, Курахове. Населені пункти розбивають артилерією, ракетами та КАБами - фронт підійшов надто близько.
Одну з ділянок там непохитно тримають десантники 79-ї Таврійської бригади. Хлопцям вкрай необхідна наша допомога - підрозділам катастрофічно бракує дронів. Тож долучитися до збору ви можете далі за реквізитами в репортажі.
На дрони для 79 ОДШБр:
Приват Банк 5168745606006408
PayPal [email protected]
Пожежні машини на вулицях спорожнілого Курахового вже стали цілодобовим явищем. Тут усе затягнуте їдким димом від пожеж. Росіяни б'ють по місту артилерією та КАБами. Тож гасити полум'я тут просто небезпечно для життя… Та рятувальники це відчайдушно продовжують робити.
Ще місяць тому тут працювали магазини, аптеки, ринки - тепер Курахове буквально в руїнах. Росіяни змогли просунутися на трохи більше як десять кілометрів до міста. Вулиця, де живе пані Люба, майже повністю вигоріла через обстріли. Пенсіонерка в розпачі, але розуміє: виїжджати треба якнайшвидше…
Любов - жителька Курахового:
Це ж треба транспорт, гроші, а грошей нема, пенсію не дали, і як його тікати звідси? Але тікати треба… Вже майже всі поїхали. Страшно, що стріляють кругом, і вночі стріляють, хіба тільки вдень.
Ситуація на Курахівському напрямку стала критичною, коли росіяни підійшли до містечка Селидове і почали розширювати свій плацдарм у бік Курахового та Вугледара. З боку окупованої Мар'їнки та Новомихайлівки ворог не припиняє щоденні штурми по лінії нашої оборони. Якщо росіянам вдасться її пробити, місто опиниться в кліщах.
Одну з ділянок у цій смузі оборони вже майже два роки тримає 79 Таврійська десантно-штурмова бригада. Позиції десантників росіяни штурмують щодня, тож роботи у хлопців удосталь.
Так розрахунок важкого міномета підтримує піхоту на передньому краї. Робота важка і відповідальна, каже Микола, але без них побратими позиції не втримають.
Микола - військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
А чого ж не лізе, звісно лізе, там ресурсу у співвідношенні з нами є трошки. За день буває 2, 3, 4. Зараз слава Богу по боєприпасах легше стало… Скільки треба, стільки є.
Та і в росіян проблем з боєкомплектом немає. Бомбами, ракетами та артилерією вони рівняють усе навкруги. Під щільним ворожим вогнем і тил, і передній край.
Дивіться, це бліндаж, у який мінімум три накати з землею, але, як бачите, витримати влучання КАБа, це його підкрилок, ось та споруда не змогла.
Ця тактика зветься вогневий вал. Росіяни завжди сунуть його перед своєю піхотою. І ця пекельна круговерть тут не припиняється…
Так само як і мінометники, ця група пілотів БпЛА прикриває піхоту. Матвій зараз вишукує російських армійців, які намагаються просунутися якомога ближче до наших окопів, а вночі атакувати. Як складно зараз в окопах, хлопцеві не треба пояснювати - він сам півтора року був піхотинцем.
Матвій - військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
- Від вас багато залежить? Від вашої роботи маю на увазі. - Життя людей, життя піхоти нашої, яка в найскладніших обставинах… Нам треба прикривати піхоту.
Але іноді прикривати побратимів просто нічим. У підрозділах катастрофічно бракує дронів. Кожну втрату борта хлопці переживають як особисту трагедію…
Від ворожих квадрокоптерів просто дзижчить у вухах. Російські ударні дрони вже активно полюють у наших тилах, щоб відрізати логістику. І це велика проблема - каже Олег.
Олег - військовослужбовець 79-ї Таврійської ОДШБр:
Для них суть - це територія, в них не суть у збереженні життів, чогось живого просто… Просто захоплення території...
Стримувати окупанта стає дедалі важче. Але десантники впевнені, якщо не зупинити тут, то Донеччиною росіяни не обмежаться.
