У Києві вшанували пам'ять жертв трагедії у Бабиному Яру [ Редагувати ]
У Києві сьогодні вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру. До 83-х роковин масового вбивства євреїв, українців, ромів та людей інших національностей відкрили спеціальну виставку. Там побувала наша кореспондентка Єлизавета Яковлева.
Урочище "Бабин Яр". 9-та ранку. До символічної менори прямує делегація високопосадовців. Президент України прийшов вшанувати пам'ять загиблих, яких тут у 41-му році розстрілювали гітлерівські окупанти.
Володимир Зеленський, Президент України:
Цю трагедію ми не можемо забувати про такі часи, ці страшні часи фашизму, нацизму, ми повинні про це нагадувати всім, згадувати не тільки в Україні, а нагадувати всім, хто за кордонами нашої держави, що такі страшні часи не можуть повернутися знов. Хотів би подякувати за великий внесок всім країнам-союзникам за великий внесок у перемогу над фашизмом єврейського народу.
На площі лунає молитва івритом.
За різними даними, від сімдесяти до двохсот тисяч людей стали жертвами розстрілів у Бабиному Ярі. Більшість - представники єврейської національності. До Дня вшанування пам'яті загиблих у Києві створили виставку під назвою "Хтось був сусідом. Вибір, людська поведінка та Голокост".
Роза Тапанова, директорка Національного історико-культурного заповідника "Бабин Яр":
Це академічна виставка. Вона вчить, здебільшого направлена на студентів, яка дає тобі розуміння щодо дій кожної людини, де відбувалися усі ці трагічні події щодо Голокосту і які саме вчинки вони робили. Це було і рятування, і вчинки, коли ти не бачив те, що відбувалось. Коли ти думав, що це не залежить від тебе або ти виходив і обіймав людину, єврейку, коли її принижували.
На стендах експозиції - світлини, листи зі спогадами, історичні документи про Голокост. Організатори кажуть: репресії проти мирного населення тоді чинили не лише гітлерівці. Дехто з місцевих жителів намагався начебто не помічати чи навіть сприяти геноциду.
Микола Точицький, міністр культури України:
Бабин Яр став символом Голокосту в Україні, братською могилою, що втілює не тільки біль минулого, а й нагадує нам про моральну відповідальність перед майбутнім. Метою цієї виставки є нагадати про те, як мовчазна згода, байдужість чи активна участь звичайних людей зробила можливим жахливі злочини проти людяності. Пам'ять про жертв чи то у Бабиному Яру, чи у сучасній Україні має бути збережена.
Співорганізатором виставки став музей Голокосту США. Це одна з найвідоміших колекцій, присвячених геноциду, у світі.
Бріджит Брінк, Надзвичайний і повноважний посол США в Україні:
Голоси тиші Бабиного Яру є відлунням мільйонів загиблих - євреїв, циган, політичних дисидентів та інших жертв режиму. Уроки Бабиного Яру - ці масові братські могили кажуть нам "Ніколи знову". Але зараз ми щодня стаємо свідками жорстоких звірств з боку росіян. Ми й далі будемо підтримувати Україну у прагненні справедливості. Ми притягнемо росію до відповідальності за всі вчинені воєнні злочини. І наша пам'ять буде вічною.
Організатори виставки, посадовці та й усі українці переконані: російські злочинці обов'язково понесуть покарання. І залишаться в історії як ті, що чинили геноцид зараз, у 21-му столітті.
