Відбивав штурм росіян 5 діб поспіль: історія воїна "Кодака" [ Редагувати ]
В нього були грандіозні підприємницькі плани. На березень 2022 чоловік запланував відкриття кав'ярні у Києві. Але замість цього пішов на війну. Снайпер з позивним "Кодак" в складі однієї з бригад Нацгвардії боронить країну на Донецькому напрямку. Один зі штурмів росіян його підрозділ відбивав 5 діб поспіль. Тоді сили ворога переважали вчетверо.
Чим усе закінчилося? Як вдалось і ворога втримати, і головне вижити? Свою історію битви "Кодак" розповів нашим журналістам.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Ти усвідомлюєш, що всі ті відосики з тік-тока й інстаграму, романтизовані, де круті хлопці на броні залітають і спалюють всі посадки - це трохи інакше працює. Приїжджаєш після ротації в цивільне життя, і такий: "Люди, чого ви скиглите, що вас щось не влаштовує?"
Постійні постріли, заграва від ворожих артобстрілів і дзижчання FPV-дронів. Це стало для "Кодака" вже буденністю. Вечір 23 лютого 2022 року, для нього, баристи з майже п'ятирічним стажем, був очікуванням нового етапу в житті: за два дні мав облаштовувати власну кав'ярню в столиці.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Я пройшов у цій сфері майже всі етапи, я розумів, як можна розвивати цей бізнес, розумів повністю структуру, від працівника за баром до менеджера-управлінця.
24 лютого "Кодак", який тоді ще жив у Києві, прокинувся від вибухів - ракета впала на сусідній вулиці. Своїх рідних чоловік вивіз до Львова, але сам сидіти на місці не міг. "Кодак" подався відразу в кілька бригад, але всюди просили чекати. Та одна випадкова зустріч стала вирішальною.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Ми зайшли в один з військторгів, почали купувати собі з хлопцями берці, РПС, плитоноски й зустрілися з чоловіком, якого ми не знали. Це виявився замполіт з нашої частини, і він запропонував нам приїхати до них.
Хлопець долучився до однієї з бригад Нацгвардії - став стрільцем. Далі злагодження за кордоном і перша ротація. Тоді чергував на найближчому блокпосту до лінії зіткнення. Але це було зовсім не те, чого він прагнув насправді.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Ти ніби прийшов в театр, сидиш в перших рядах, тобто ти усвідомлюєш все, що відбувається, бо вночі дуже гарно видно інтенсивність і плотність обстрілів, ти спілкуєшся з хлопцями. Усе, як у першому ряді - ти все бачиш на власні очі, але нічого не можеш.
Але він хотів на передову - це була його мета. Тож збирався покинути Нацгвардію, але йому несподівано запропонували стати снайпером.
Це відео одного з боїв у селі на Донецькому напрямку, де вже снайпер "Кодак" нищить ворога. Учетверо більші сили намагались витіснити українських захисників з позицій, утворивши напівоточення. Тоді окупанти проривалися п'ять днів поспіль - згадує боєць. До наших укріплень залишалося 20 метрів. Атаку вдалося відбити. Потому ворог змінив тактику - у хід пішли міномети. Воякам довелося перейти у сховище, і міни почали залітали на позицію одна за одною.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Ти дивишся на стелю, там були бетонні плити в цьому погребі. Одна міна - оп, плити просіли, друга міна - оп, іще плити просіли, третя міна - іще плити просіли. Ми такі: "Ого, нас зараз просто поховають живцем".
Через потужний шестигодинний обстріл окупантів пошкоджено антену РЕБу. Уже без нього нацгвардійці мали окопатись і укріпити позиції. Постійно тисли дрони. "Кодак" каже: деякий час через це окупанти мали ілюзію безпеки.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Вони почали себе поводити відверто і безвідповідально після того, як ми запалили в тепло трьох типів, які просто вийшли, чи то покурити, чи то в туалет наверх, на бруствер. Забаранили їх - і вони більше не висовувались.
Попри постійні атаки піхоти й артилерії, населений пункт залишився під українським прапором. росіян не просто знищили, "Кодак" із побратимами змогли міцно окопались. Загиблих і важких поранених у взводі не було.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Потім почали виходити, придумали більш безпечний маршрут для заходу на позиції, тому що попередній маршрут, який був, він був доволі небезпечний. Просто добігаєш до позиції, махаєш русакам: "Привіт, я тут".
Воїн пояснює: у таких умовах захисники щодня борються на всіх напрямках. Тому допомагати армійцям вкрай важливо.
Позивний "Кодак", військовослужбовець НГУ:
Я б дуже сильно хотів, щоб багато людей долучалось донатами, підтримкою військових. Хотів би, щоб військових поважали в соціумі.
Зараз воїн готується повернутись на поле бою.
