Сухопутні війська показали, як танкісти приборкують "Леопардів" [ Редагувати ]
Далі про "Леопарди". "Сорокатонною снайперською гвинтівкою" називають наші захисники цей німецький танк. Все за його влучність і маневровість. Щоб вправно застосовувати броньований хижак у бою, спочатку вчаться приборкувати його на полігоні. Репортаж прямо з танка, підготовлений за матеріалами Сухопутних військ, далі.
Олег Грицун, офіцер управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ:
Я зараз як танк проходжу трасу, по якій механіки-водії "Леопарда Першого" відпрацьовують водіння, довжина траси - 3 км.
Маневровий, надійний і нескладний в управлінні - так члени екіпажу описують цю бойову машину. Механік-водій "Леопарда" з позивним "Куниця" зізнається: на танк пересів з велосипеда.
Позивний "Куниця", механік-водій танка Leopard:
Прав нема на автомобіль, не водив ні разу. Нас відібрали офіцери, то так, офіцер сказав, будеш водієм автомобіля, так я й став. Машина дуже хороша, нічого складного нема в керуванні.
Під час навчань за найменшої помилки екіпаж чує від керівника команду "Евакуація".
Позивний "Фокус", військовослужбовець ЗСУ:
Відпрацьовується уважність, в тому числі екіпажу. Евакуація - це покидання танку, пошук схованки, з закриттям люків, даби зберегти машину. Чим швидше вони покинуть танк, тим більше шансів на виживання.
Свій "Леопард 1А5" члени екіпажу трохи переробили - вдосконалили під умови сучасної війни.
Артем, військовослужбовець ЗСУ:
Найперше, що у нас з'явилось, ви можете бачити, це антидронова сітка, так званий мангал, його зробили на заводі, і самостійно ми вирізали сітку по розмірах, натягували, закріплювали її також наші хлопці. На заводі зробили нам динаміку, тому що машина стара, і у неї не був конструкторами зроблений динамічний захист.
Далі Артем показує кабіну танка.
Артем, військовослужбовець ЗСУ:
Оце є місце командира, це телескопічний приціл командира, він може дивитися, він бачить на 3 600 метра, обертається, як вручну, так і автоматично. Я можу дивитися на 360° навколо танка, що відбувається.
На місці механіка-водія замість звичних для радянських танків важелів штурвал.
Артем, військовослужбовець ЗСУ:
Він крутиться, тому і повертається, машина трошки краще в управлінні, не треба отак от це робити.
Позивний "Фокус", військовослужбовець ЗСУ:
Одна з переваг - це маневровість танка, він швидко заводиться, він швидко рухається, як вперед, так і назад, от якщо порівнювати з Т-64, Т-72, то вони назад майже не їдуть, при розробці танку увагу саме виділяли в першу чергу на маневровість, на противагу радянським танкам, і точності бою, дуже точна система керування вогнем, система керування вогнем стоїть також там від "Другого Леопарду", нарізна гармата 105-міліметрова.
Артем, військовослужбовець ЗСУ:
Взагалі-то танк застосовується для таких хитрих маневрів, він перший повинен побачити супротивника, нанести удари й швидко відходить назад, тому що так було передбачено, не так, як, наприклад, "Абрамси", у них велика броня, потужність, вони ж можуть іти в атаку, а цей танк скоріш за все для швидкого нанесення ударів, прикриття і відходу, скажемо так, снайперська гвинтівка тільки важить 43 тонни.
З настанням сутінків на полігоні інструктори встановлюють спеціальні свічки.
Ставлю окопну свічку, яка буде слугувати маячком при нічній їзді, щоб ми бачили, де орієнтир поворотів, на який не можна наїжджати.
Ці вогники - по суті все, що видно з танка у темноті.
Олег Грицун, офіцер управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ:
Починається нічне водіння, двигун запускається так, як наче повітряна тривога.
Завдання проїхати "змійкою" і не зачепити жодну зі свічок.
Вміння виконувати маневри вночі - обов'язкові під час підготовки до реальних бойових умов.
Артем, військовослужбовець ЗСУ:
Тут нічого не видно майже, тільки по приладах можна це, і деякі орієнтири, якщо ти їх запам'ятав в день, то ти можеш орієнтуватися, і то, якщо ти їх побачиш, а по-друге, зовсім інша реакція, у тебе зосередженість більше.
Такі вишколи наші захисники проходять постійно, щоби вдосконалити навички водіння, і відпрацювати маневри. А ще для того, щоб краще знати можливості своєї машини й працювати всім екіпажем як єдиний механізм.
