Попри поранення й контузії виконує бойові завдання: історія воїна [ Редагувати ]
Його робота - не лише стримувати загарбників, а й очищати від ворожого залізяччя поля та посадки на Запорізькому напрямку. За роки повномасштабної війни військовослужбовець 65-ї бригади з позивним "Штик" дістав 3 поранення та 7 контузій. Втім, продовжує виконувати бойові завдання на найгарячіших ділянках Запорізького напрямку. Своєю бойовою історією воїн поділився з нашою кореспонденткою на Запоріжжі Інною Гогой.
Це моя робота, і ніхто її за мене не зробить, ніхто.
Спокійно та без пафосу військовослужбовець 65-ї бригади Анатолій із позивним "Штик" розповідає, як щодня ризикує життям. Його робота - не лише стримувати загарбників, а й очищати від ворожого залізяччя поля та посадки на Запорізькому напрямку. На цих світлинах лише частина того, що знешкоджують сапери.
Анатолій, військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Вони ж мінують абсолютно все, як з дронів, так і касетними боєприпасами, а саме ПФМ-1, ПФМ-1С.
За плечима 32-річного хмельничанина вісім років армійської служби. Свій перший контракт підписав у 2016. Під час військової підготовки вирішив: займатиметься саперною справою. Каже: за будь-яких умов ця робота потребує уваги та витримки.
Анатолій, військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Мінера з вас можуть зробити за 5 хвилин, а от сапер - йому треба подумати. Як, що зробити, аби самому не підірватись. У мене принцип: знаєш, що то таке - не бери, не знаєш - двічі не бери. Нас так навчили.
Разом з побратимами з 65-ї бригади Анатолій воює на Запорізькому напрямку майже від початку повномасштабної війни. Бойові завдання виконує на найгарячіших ділянках фронту. І це не лише розмінування територій. "Штик" не раз виводив бійців на позиції та евакуйовував поранених і загиблих.
Анатолій, військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Якщо це "200", то хоча б, щоби батьки, рідні могли б хоч щось поховати, повернути додому бійця.
Під час одного такого виходу Анатолій був уперше поранений. По евакуаційній групі росіяни вдарили з міномета.
Анатолій, військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
мінометка вона так свистить, що її добре чуєш, і буквально в метрі яскравий вибух, мені нічого не залишалось, як просто присісти й повернутись в пів оберту. Там уже я зрозумів, що мене посікло осколками, коли потягнувся за голову, за потилицю - є кров.
На згадку в бійця залишився потрощений автоматний ріжок.
У спину осколочок зайшов, в ногу, що посікло, зайшов сюди, магазин був пристебнутий до автомата.
Потім були ще два поранення від російських дронів. На цій війні "Штик" дістав сім контузій.
Анатолій, військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Почався кацапський наступ, ми чули, як кулі свистіли у нас над головою метрів 100-150 - якраз нормальна дистанція, нормальна дистанція бою для автомата Калашникова.
Анатолій має кілька медалей та нагород. Зізнається, для нього кожна відзнака - особлива.
Для мене це не просто металолом, я знаю, за що я їх отримав і якою ціною.
Та найбільшою нагородою боєць називає майбутню перемогу України. Хоч і після неї "Штик" не збирається залишати військову службу - планує ділитися досвідом з іншими.
