Друга річниця звільнення Херсона: як живе місто після деокупації [ Редагувати ]
Херсон - єдиний обласний центр, який росіяни окупували після повномасштабного вторгнення 2022 року. Тоді, за кілька днів, ворог просунувся до міста з тимчасово окупованого Криму. Далі в планах були Миколаїв та Одеса. Але українські Сили оборони зірвали ворожий задум. Спершу ЗСУ вдалося стримати російську навалу. А потім деокупувати Херсон. 11-го листопада 2022 року українські війська зайшли в місто. Хроніки його звільнення - далі в сюжеті.
Світлана вбрана в українські кольори. У її руках прапор. На ньому - підписи військових, які визволяли Херсон. Жінка прийшла вклонитися полеглим бійцям, котрі боронили місто.
Світлана, жителька Херсона:
Поклала квіти нашим військовим загиблим, мені дуже боляче, що вони захищали нашу священну землю. Боляче.
Отець Серафим розповідає, як пережив окупацію. росіяни забороняли правити українською.
Отець Серафим, настоятель храму Святого Миколая у с. Білозерка:
Живеш як у тюрмі, згадуєш радянський союз, згадуєш ті розповіді про КДБ, коли будь-коли вночі тебе можуть забрати. Спочатку служив, на лівому березі я був, допоки до мене не прийшли військові в масках і тоді почав переховуватися. Проте намагався допомагати людям.
Ніби в клітці - так життя під контролем рашистів описує Ірина.
Ірина, жителька Херсона:
Дуже гнітили їхні білборди, де було написано "росія тут назавжди". Дуже гнітили їхні прапори, вони самі, які ходили по вулиці та дивилися на нас зверхньо.
У річницю визволення жінка із сином прийшла на площу, аби пригадати той день.
Ірина, жителька Херсона:
Цей день - один із найважливіших в житті, після дня народження дітей, тому що ми кожен день чекали звільнення, кожен день сподівалися. Це головний день. Дитина каже - це головний день в житті для нього.
А зараз родина Ірини знову чекає - залишаються в місті, хоча ворог щодоби його обстрілює.
Ірина, жителька Херсона:
Тяжко, обстріли, живемо переважно та займаємося по підвалах, виходиш на вулицю та прислухаєшся, чи не летить з лівого берега. Ми не виїжджаємо. Ми чекаємо, коли наші хлопців звільнять території, коли вся Херсонщина буде разом і буде Україна.
В обласному центрі нині живе 80 тисяч людей, загалом на Херсонщині вдвічі більше. І ці люди у постійній небезпеці.
Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА:
Це постійний терор, якщо казати по статистиці, то кожні дві хвилини херсонець або житель Херсонської області на правобережжі чує вибухи. За цією статисткою важко порахувати, скільки було скинуто вибухівки та снарядів на територію області. Якщо казати за два роки, то по постраждалих тільки 4154 людини, з них 700 - це люди, які загинули тут, і 10 - це діти, серед загиблих, тому це, мабуть, більше рік горя, руйнувань.
З першого дня звільнення херсонцям допомагають понад 40 волонтерських організацій. З часом напрямок їхньої роботи змінився.
Юліан Лучко, заступник голови Херсонської районної державної адміністрації:
Якщо брати перші місяці того, коли Херсон був деокупований, було найскладніше - люди потребували майже всього. Якщо порівнювати із тепер, то ситуація вкрай змінилася, люди більш забезпечені і найгостріша проблема зараз - ворожі обстріли. Волонтерські зусилля спрямовані на ліквідацію наслідків ворожих обстрілів.
російські військові щодня обстрілюють Херсонщину з дронів, танків, мінометів, використовують "Шахеди" та ракети. Але, попри це, бізнес працює, комунальники виконують свою роботу, а містяни просто живуть.
