Дитинство у пастці: як живуть діти в окупації рф [ Редагувати ]
Дитинство у пастці. Близько 20 тисяч українських дітей незаконно депортували російські окупанти. Такі дані наводять в Офісі Генпрокурора. Для країни-агресора наші діти - це елемент зброї. росіяни намагаються їх перевиховати, щоб в майбутньому вони пішли воювати проти своєї ж батьківщини. Як живеться маленьким українцям в окупації та як повернути всіх - розкажемо в наступному сюжеті.
Віталій, дитина, що була примусово депортована росією:
- Чого ти найбільше боявся? - Не вернуться домой.
Не повернутися на Батьківщину – найбільший страх українських дітей, які були незаконно депортовані росією. Віталій родом з Херсонщини. Перебував там і під час окупації регіону на початку повномасштабного вторгнення. Коли нове керівництво школи організувало поїздку до табору, хлопець, як і десятки інших школярів, поїхав.
Віталій, дитина, що була примусово депортована росією:
Ми приїхали в табір, о пів на першу ночі. Нам сказали – завтра поїсте. Ми лягли спати: там ні білизни, нічого не було. Зранку нас змушували йти на гімн росії, відкриття табору. Ми простояли там 4 години, гімн росії 4 години грав.
Місце для дитячого відпочинку виявилось плацдармом для психологічної обробки. Школярів змушували вихваляти путіна та проклинати Україну. Їх годували гнилою їжею та відмовляли в елементарній гігієні.
Віталій, дитина, що була примусово депортована росією:
Там в однієї дівчинку був український прапор. Цей Астахов зайшов, спалив його. Він говорив, ходімо, будете дивитись, як ваша країна горить. Якщо ми не будемо виходити на ранкову гімнастику, нас не будуть годувати цілий день і в душ 4 дні не будемо ходити.
Віталія повернули в Україну в рамках 5-ї місії Save Ukraine.
Психологічне, фізичне та навіть сексуальне насильство, яке зазнають діти на тимчасово окупованих територіях, - не виняток, а спланований росією акт геноциду українського народу, наголошують в Офісі Генпрокурора. На "патріотичне виховання", як вони це називають, держава-терорист тільки цьогоріч витратила близько пів мільярда доларів США.
Юлія Усенко, начальник департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора:
Це чітка політика самої держави, вищого військово-політичного керівництва, яка спрямоване на те, що ми бачимо зараз в окупованому Криму. Тобто це виростити дітей, які потім підуть воювати проти власної держави, проти власного народу.
Арман Акопян, в.о Директора Департаменту моніторингу Додержання прав дитини Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
Це є і зміна системи освіти, і індоктринація, і введення нових уроків вже не тільки в школах, а й у дитячих садочках. Розміщення наших українських дітей у прийомних сім'ях росії, це і виставлення фотографій наших українських дітей на сайтах усиновлення росії, і залучення наших дітей до так званих оздоровчих таборів, збройних формувань і так далі.
За даними Уповноваженого з прав людини, в умовах війни в росію примусово депортували майже 20 тисяч українських дітей. Повернути поки що вдалося трохи більше ніж пів тисячі. Ще понад півтора мільйона зазнають утисків, проживаючи на тимчасово окупованих територіях. Експерти кажуть, порятунок кожної дитини - надскладне завдання.
Марія Суляніна, голова Центру громадянської просвіти "Альменада":
Ми не можемо фізично забрати півтора мільйона дітей з окупованих територій і перевезти їх на підконтрольну Україні територію. Лише деокупація зможе повернути права цим дітям. Ми можемо говорити про якісь спорадичні механізми та інструменти, які працюють з депортованими дітьми, але ми також бачимо, що це одиниці дітей, які повертаються з величезної кількості дітей.
Ільяс родом із Криму. Підліткові роки хлопця прийшлися на 2014 рік - початок окупації півострова. Згодом він виїхав на навчання до Туреччини, але досі згадує той важкий період із сумом.
Ільяс Шейхіслямов, син політв'язня, громадський діяч:
Чуєш від людей українську мову, підходиш, починаєш з ними спілкуватись українською, вони лякались і типу вони тебе не знають, з тобою не спілкуються. Це дійсно так було дуже прикро. Ти гуляєш, ти бачиш поліцейського, в тебе якийсь внутрішній страх з'являється. Ми з друзями коли щось намагались обговорювати, ми телефони могли вимикати, десь там збиратись, щоб ніхто нас не чув.
Викрадення дітей - це злочин, порушення українського та світового права, зокрема, Конвенції ООН з прав дитини, наголошують в офісі Генпрокурора. Проте глобальної системи визволення чи захисту прав дітей світ наразі не має. Українські правозахисники та правоохоронці намагаються фіксувати кожен злочин і надавати цим історіям міжнародного розголосу, щоби врятувати кожного маленького українця.
