На Закарпатті збудували екологічні оселі для дитячих будинків сімейного типу [ Редагувати ]
У нове життя в новому помешканні. В Україні триває відновлення зруйнованого росіянами житла для багатодітних сімей. На Закарпатті звели дві сучасні та екологічні оселі для дитячих будинків сімейного типу. Родини через війну були змушені виїхати з Дніпропетровщини та Харківщини. Тривалий час вони мешкали у тимчасових прихистках, а нині вже отримали ключі від нового житла.
Наймолодший син сім'ї Алєксеєвих 5-річний Сергій показує нам свою кімнату. Тут вже близько місяця мешкає разом зі своїм братом.
Тумбочка, в тумбочці речі. Тут сиджу, малюю, тут туалет.
У новому будинку свої кімнати мають й інші діти. Їх у родині 8. Будинок сімейного типу створили 15 років тому. Жили на Дніпропетровщині, поблизу Нікополя. Через постійні обстріли були змушені покинути свій дім.
Людмила Алексеєва, багатодітна мати:
У нас був великий будинок 300 кв метрів, 6 санвузлів, ігрова кімната, все було. Нам там дуже подобалося, але жити в такій близькості до атомної станції і до постійних обстрілів, фосфорів, "Градами"... Це не реально.
Ключі від нової оселі отримала і сім'я з Харківщини. Володимир з Аллою раніше виховували 17 дітей, більшість вже повнолітні. Двоє старших хлопців боронять державу на фронті. Інші навчаються чи працюють. З батьками у нове житло перебралися 6 дітей. Залюбки показують свої кімнати.
Кроваті, стол, шкаф великий, а далі йде моя кімната, моя з моєю сестрою. Це моєї сестри речі, у неї дуже багато речей, більше чим у мене.
Голова родини розповідає, у їхньому домі в Ізюмі через обстріли повибивало вікна, знесло дах. Тому змушені були мігрувати на Закарпаття.
Володимир Рачила, багатодітний батько:
Ми приїхали сюди, навіть не знаючи куди. Ми взагалі не думали сюди їхати, думали, в Александрії Кіровоградської області дочка каже, її друзі із Буштина запрошують сюди. І так з Тернополя ми одразу сюди.
Обидві родини донедавна жили у тимчасових прихистках. Пані Людмила розповідає, у перші пів року на Закарпатті зрозуміла, додому на Дніпровщину повернуться не скоро. Тому одразу почала діяти, шукати новий дім.
Людмила Алексеєва, багатодітна мати:
Потім мені відповіли з фундації Зеленської. Я писала запроси, а мені самі відповіли, написали, вийшли на зв'язок, потім ми онлайн спілкувалися, потім ми довго чекали будівництва. Приїжджали декілька раз в місяць, заглядали. Просторо, тепло, дітям є, де гратися.
Загальна площа кожного будинку двісті вісімдесят кв метрів. Тут є просторі кухні, вітальні, санвузли, по 5 дитячих кімнат, ігрові зони та спальні для батьків. Нові помешкання обладнані необхідною технікою, меблями та навіть потужними генераторами. Подбали і про укриття поруч, щоб мешканці завжди почувалися в безпеці.
Володимир Рачила, багатодітний батько:
Ще не віриться, що втратили все і зараз отримали знову. Я досі не вірю.
Оселі екологічні. Традиційний фундамент та покрівля, сама конструкція - зі склеєної дошки. Звели нове житло спеціально для цих родин у рамках проєкту фундації Олени Зеленської за кошти міжнародних партнерів. Земельні ділянки надали в Хустській міськраді.
Василь Калин, заступник Хустського міського голови:
На той час у нас вже були правоустановчі документи на 2 земельні ділянки по 12 соток, виділені спеціально для будівництва дитячих будинків сімейного типу. І в місті, і водночас на окраїні міста. Комунікації всі є, всі є під'їзди, близько школа в межах 1 км. Будівництво було завершено трошки більше року, було виділено 700 тисяч гривень на встановлення трансформатора і підключення електропостачання до даних будинків.
З часу великої війни для родин з прийомними дітьми схожих будинків вже 14 - по всій країні. Та проєкт триває, на сьогодні такого житла потребує майже сотня багатодітних сімей.
