Ворог б'є всім: як тримають оборону бійці роти охорони 65-ї бригади [ Редагувати ]
Від охорони стратегічних об’єктів до захисту позицій на передовій. Усе це робота, яку виконують бійці роти охорони 65-ї механізованої бригади. Уже понад два роки вони працюють на Запорізькому напрямку. Історії тих, хто тримає фронт, дивіться далі.
Від роботи цих військовослужбовців залежить виконання різних бойових завдань. Вони охороняють стратегічні об'єкти та вантажі. Разом з піхотинцями тримають оборону позицій на передньому краї фронту. Усе це про бійців роти охорони 65-ї механізованої бригади, які вже понад два роки працюють на Запорізькому напрямку.
Позивний "Ганс", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Хлопці з нашого підрозділу також беруть участь у бойових діях фактично на нулі, багато людей з нашої роти перевелися в безпілотники, в антидронщики і т.д., специфіка роботи різна, завжди різна, ситуації завжди різні на фронті.
Військовослужбовець з позивним Ганс згадує, 24 лютого 2022-го владнав удома свої справи, а 25-го вже стояв у черзі до ТЦК. Спочатку служив у Київському ТРО, тепер виконує бойові завдання під прапором 65-ї бригади "Великий Луг". На Запорізькому напрямку постійно нишпорять російські безпілотники. Атакували роту охорони й під час однієї з евакуацій пораненого.
Позивний "Ганс", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Самостійно він рухатись ніяк не міг, він був сам у вазі, він дуже багато важив, там 130 кг. Сама евакуація була насправді важка тоже, тому що по нас працювали ворожі дрони-камікадзе. Вийшло задіяти ще командира роти, він теж брав участь в евакуації, тобто у нас командир роти такий насправді дядька класний.
Командир у роті охорони 60-річний Ільшат. Сам родом з Башкирії, але вже десятки років живе в Україні. Боронити свій дім від російської агресії Ільшат пішов у перші дні повномасштабної війни. Та у військо потрапив не з першої спроби.
Ільшат, командир роти охорони 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Другого дня пішов до військкомату, там були великі черги. У перший день я не потрапив, на другий день потрапив, але ось отримав таку відповідь, що сидіть вдома, чекайте дзвінка, ну, чого там чекати. Поїхав до Києва, 26 був у Києві, 27 мене вже взяли в ТРО.
А вже за кілька місяців разом з побратимами долучився до 65-ї. Ільшат міг би демобілізуватися за віком, утім вирішив продовжити службу. На це має свої причини.
У мене діти, родина, їх захищати треба.
Чимало воїнів роти охорони 65-ї починали свій бойовий шлях саме з Київської тероборони. Декого вже немає серед живих. Хлопці загинули в боях за Мощун на Київщині та під час оборони Запорізької області. На честь загиблих побратимів бійці зробили пам'ятний стенд.
Позивний "Сем", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
90% тих хлопців я знаю особисто. Це далеко не всі, тому що цей плакат, який позаду мене, робився давно. Це, скажем так, неприємний момент, він дуже складний, але він присутній.
Говорити про втрати бійцям дуже складно. Але пам'ять про бойових товаришів додає сил триматися на цій кривавій війні. Допомагає воїнам і підтримка рідних. Навіть за сотні чи тисячі кілометрів від фронту сім'ї для бійців - їхній особистий тил.
Позивний "Сем", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
У мене є дві доньки, дружина і можна сказати, що заради них, щоби відбивати ворога не в Чернівцях, не у своєму місті, а там, де можливо його зупинити.
36-річний чернівчанин служить у війську за повісткою. Каже, бійці роти охорони виконують бойові завдання на різних відтинках фронту та під постійними обстрілами.
Позивний "Сем", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Ворог б'є всім: артилерія, міномети, але зараз саме небезпечне - це їхні літальні апарати, дрони, ФПВ, "Мавіки" зі скидами.
Для захисту, каже Сем, потрібно і самим мати якомога більше дронів. Допомогти воїнам зібрати кошти на безпілотники та майстерню для ремонту коптерів можна за QR-кодом, який бачите на екрані.
