У Кропивницькому провели акцію на підтримку зниклих безвісти [ Редагувати ]
У Кропивницькому рідні полонених та зниклих безвісти щотижня виходять на акції. Так нагадують про бранців країни-агресорки та сподіваються отримати хоч якусь інформацію про своїх близьких. Про останню таку акцію - репортаж Олени Бринзи.
З пів сотні рідних військовополонених та зниклих безвісти героїв у центрі Кропивницького. У руках тримають українські стяги та світлини захисників. На акції-нагадуванні родини зниклих моряків з катерів "Слов'янськ" та "Станіслав".
Вероніка Ауліна, мама зниклого безвісти Дамира Ауліна:
Наш катер потрапив під обстріл Кінбурнської коси 3 березня 2022 року, зараз ми в невідомості вже третій рік, де знаходяться наші сини, але ми шукаємо, надіємось, стукаємо в усі двері.
Вікторія Нечитайло, мама зниклого безвісти Влада Костюка:
Влучила ракета, що в їхній катер, що в наш, і у нас хлопчики залишились безвісти, ми їх шукаємо, нібито по даних хлопчик нашого катера "Станіслава" має бути в полоні, нібито військові підтверджують, чекаємо поки дійсно на підтвердження військових.
У Кропивницькому на акції виходять рідні військовополонених Маріупольського гарнізону, зокрема полку "Азов". До них долучаються друзі, знайомі та усі небайдужі.
Жанна Зубрицька, мама військовополоненого Володимира Митюна:
Мій син знаходиться у полоні вже третій рік, це приємно, коли люди нас підтримують, це приємно, бо байдужість вбиває, і якщо ми будемо голосом військовополонених, і будемо кричати про них на весь світ, то я впевнена перемога буде на нашому боці, і ми повернемо їх всіх.
Побачити своїх героїв сподіваються і рідні захисників, яких вважають зниклими безвісти.
Вероніка Малахова, родичка зниклих безвісти Віталія Шрамка та Олександра Костюченка:
Мій дядько та брат рідний. За дядю взагалі нічого незрозуміло, 61 бригада, нуль інформації, за брата, 82 бригада, також інформації немає, тільки коли вони зникли та під час яких обставин.
Олена Галуза, дружина зниклого безвісти Анатолія Галузи:
Зник. Харківська область, населений пункт Стариця, вже вісім місяців ми, на жаль, нічого не знаємо, немає ніякої інформації про нього.
У кожного з учасників акції своя болісна історія.
Яна Шпак, сестра зниклого безвісти Олександра Корженка:
Я шукаю брата з 56 бригади Корженка Олександра, який зник безвісти 19 лютого 2023 року, село Берхівка, Бахмутського району.
На всіх полонених та зниклих безвісти чекають вдома кохані, батьки чи діти.
Ірина Барабаш, мама зниклого безвісти Максима Барабаша:
Пішов добровольцем у Третю штурмову бригаду, він зник в Луганській області, Надія Сватівська, 22 числа, я дуже його чекаю додому, це моє життя.
Рідні прагнуть отримати бодай якусь звістку. Учасники акції сподіваються, що побратими чи звільнені полонені упізнають їхніх родичів.
Валентина Панова, мама зниклого безвісти Олега Панова:
Зник безвісти, уже пішов другий місяць, звертались до всіх органів, де ми тільки не були. Кругом: чекайте.
Такі акції-нагадування в місті проходять щотижня.