ЗСУ відбивають безперервні атаки в Серебрянському лісі: 53 бригада потребує допомоги [ Редагувати ]
На східному фронті росіяни чимдуж намагаються зрізати так званий Сіверський виступ. Він не дає ворогу просунутися з півночі у бік Лимана, а з півдня - нависнути над Слов’янськом. Уже майже два роки ворог безперервно атакує центр цього виступу у Серебрянському лісі. Одну зі смуг оборони там тримає 53-тя бригада імені князя Володимира Мономаха.
Підрозділу дедалі важче стримувати ворога і йому потрібна наша з вами допомога. Тож команда "Подробиць" відкриває збір для цих воїнів на обладнання і комплектувальні для ФПВ-дронів.
Реквізити:
ПриватБанк 5168 7456 0600 6408
PayPal [email protected]
Нетривалі збори і наша група вирушає у довгу й важку дорогу - в саме горно Серебрянського лісу. Будь-які переміщення тут відбуваються тільки вночі, адже ворожі дрони контролюють усі під’їзні шляхи до позицій. Наш водій не шкодує машину - дістатись до місця треба вдосвіта.
За два роки важких боїв Серебрянський ліс у буквальному сенсі перетворився на випалену землю. Серебрянка - по суті центр так званого Сіверського виступу, який на понад 20 кілометрів вклинений у смугу фронту. росіяни, хоч і не активно, але постійно намагаються його зрізати й вийти на підступи до Слов’янська та Лиману.
До самого лісництва ворожі штурмовики технікою вже не заходять, намагаються малими групами просочуватися крізь наші позиції. І це триває ледь не цілодобово.
Станіслав Кухарчук, кореспондент:
Вибух... Ось така весна-весна на вулиці, а тут, в Серебрянському лісництві, в цьому пеклі, вона навіть не відчувається. Оця постійна канонада, оці постійні дзижчання дронів, ці звуки війни тут просто не змовкають.
Через засилля ворожих дронів мінометники 53-ї бригади без нагальної потреби на вулицю не виходять - це небезпечно. Бліндаж та перекриті ходи сполучення для розрахунку стають своєрідною фортецею. Хлопці кажуть, у такому замкненому просторі можна в буквальному сенсі втратити глузд, тому постійно жартують і сміються, щоб хоч якось підняти собі настрій.
росіяни зараз значно переважають у дронах, тому постійно патрулюють ліс із неба. Будь-яка наша виявлена вогнева точка чи позиція одразу накриваються вогнем артилерії та ударними безпілотниками. Так нещодавно сталося з позицією мінометників: російський дрон поцілив прямісінько у, здавалося, ретельно замаскований капонір із мінометом.
Це "фпівіха" була, ФПВ влупила прямо в кришку, оптоволокно і там знайшов, як виходив. Тут доска теж десь 50, то розбомбило і було відкрито. Міномет не зачепило і хлопці його одразу туди витягли, сховали.
Залишитися непоміченими у Серебрянці зараз майже неможливо. Від густих сосен тут зосталися самі стовбури, а на вигорілому ґрунті видно сліди свіжих земляних робіт. Та в таких умовах хлопцям доводиться не тільки ховатись, а й воювати.
"Вихід" і одразу "прильот" снаряда десь поряд. Давайте, хлопці, до роботи, ціль 206 ближче.
Так мінометники допомагають піхоті відбивати черговий штурм росіян. Про нього розвідка доповідала напередодні, ворог мав атакувати ще зранку, але пішов у наступ чомусь аж ближче до обіду.
О четвертій очікувався, сказали бути в повній бойовій готовності, очікували. Може, тільки проснулись.
Щоб ефективно стримувати росіян, наснаги й боєкомплекту в наших захисників вистачає. Та вкрай бракує очей у небі. А вони в сучасній війні вирішують майже все.
