Масштабні протести в Туреччині: понад 1100 людей затримано [ Редагувати ]
Понад тисячу сто протестувальників затримали у Туреччині. За ґратами опинилися також і 10 журналістів, які висвітлювали мітинги. Від середи по країні тривають масові демонстрації. Люди висловлюють незгоду з арештом головного політичного конкурента чинного президента. Подробицями поділиться наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Ось так, не шкодуючи сльозогінного газу, турецька поліція розганяє протестувальників у найбільшому місті країни. В Стамбулі - мітинги найвелелюдніші, але незгодні масово виходять на акції також в столиці Анкарі та багатьох інших містах країни. В хід проти демонстрантів правоохоронці пускають не лише газ, а й водомети. Тут же затриманим заламують руки та везуть до дільниць.
Тисячі протестувальників уже 5 днів поспіль виходять на вулиці через арешт мера Стамбула Екрема Імамоглу. Його вважають головним конкурентом чинного президента Реджепа Ердогана.
Гійом Мерсьє, представник Єврокомісії:
Арешт мера Імамоглу та протестувальників викликає питання щодо дотримання Туреччиною своїх давніх демократичних традицій. Як членкиня Ради Європи та кандидатка на вступ до ЄС, Туреччина повинна підтримувати демократичні цінності. Ці права, права обраних офіційних осіб, а також право на мирні демонстрації, слід поважати.
Мера Стамбула запроторили за ґрати через звинувачення у корупції. Імамоглу також анулювали університетський диплом. А без підтвердження вищої освіти він не зможе балотуватися у президенти. Сам чиновник наполягає, що це політичне переслідування. Такої ж думки й партія мера. Там не поспішають змінювати своє рішення - Імамоглу досі залишається єдиним кандидатом від опозиції на наступні президентські вибори.
Озгур Озел, президент Республіканської народної партії Туреччини (CHP):
Це неймовірно важливий народний рух з погляду світової політичної історії, а також політичної історії Туреччини. Екрем Імамоглу зараз на шляху до в'язниці. Але він також на шляху до президентства. Попри дії тих, хто штовхає його до тюремної камери, народ наближає його до президентської резиденції.
Вибори президента в Туреччині мають відбутися лише за 3 роки. І взагалі Ердоган обіцяв більше не балотуватися.
11 років тому Реджеп Ердоган став першим всенародно обраним президентом Туреччини. До того президента вибирав парламент. На посаді він відбув два терміни. Згідно з Конституцією країни втретє стати президентом він не міг. Але це не завадило Ердогану виграти вибори у 2023-му. Його президентський термін обнулили через внесення змін до Конституції. Тож це будуть четверті вибори глави держави в кар'єрі Ердогана.
Один із варіантів, як знову обійти систему і висунути свою кандидатуру - оголосити позачергові вибори. Тоді Ердоган міг би сказати, що недобув термін і знайшов би підстави знову балотуватися.
Галіп Далей, старший консультант Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House:
Зараз найбільшим наслідком для виборчих планів Ердогана є той факт, що Імамоглу, якого вважали найбільш сильним суперником, реальною альтернативою Ердогана на майбутніх президентських виборах, полишає сцену. Тож, по суті, це означає усунення найсерйознішого і найпотужнішого політичного суперника.
Також Ердоган має досвід боротьби із протестувальниками. Він був прем'єр-міністром у 2013-му, коли відбувалися наймасштабніші демонстрації у Туреччині. Віддавав жорсткі накази спалювати намети мітингарів, застосовувати проти людей сльозогінний газ та навіть гумові кулі. Невдоволення громадян не завадило Ердогану залишитися та навіть отримати ще більше влади. Тож і нинішні протести його не лякають
Реджеп Тайїп Ердоган, президент Туреччини:
Минули ті часи, коли люди виходили на вулиці за підтримки лівих організацій, маргіналів і вандалів і виступали проти національної волі. Часи, коли напрямок політики й правосуддя визначався вуличним тероризмом, залишилися в минулому разом зі старою Туреччиною.
Щоправда, політична позиція Ердогана нині значно слабша, ніж раніше. Президентські вибори він виграв з невеликим відривом. А муніципальні вибори торік його партія програла опозиції.
