Кремль забирає слова назад, а США ставлять нові вимоги: що сталося на переговорах у Саудівській Аравії [ Редагувати ]
То до чого ж справді домовилися на перемовинах у Саудівській Аравії? Заявлене перемир'я у Чорному морі підтвердив лише Київ. москва спершу погодилася на нього, а потім забрала свої слова назад. Тепер уже й Вашингтон заявляє про низку додаткових вимог від рф для цього перемир'я.
Що можна прочитати між рядків у цих заявах і як оцінюють процес перемовин західні аналітики - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Чорне море стало полем бою від самого початку великої війни. Тут країна-окупантка мала абсолютну перевагу, все-таки Україна не має власного флоту. Втім, це не завадило ЗСУ захопити ініціативу завдяки творчому підходу. Насамперед застосуванню водних безпілотників. Затоплені та виведені з ладу десятки кораблів, катерів, буксирів та підводних човнів. Києву вдалося зняти морську блокаду та навіть відновити експорт зерна. А російські кораблі тримаються подалі від українських берегів. Тобто перемир’я в Чорному морі - далеко не найнагальніша проблема українців.
Крістофер Так, експерт зі стратегічних наук, лектор у Королівському коледжі Лондона:
З погляду України, немає жодних причин погоджуватися на перемир’я в Чорному морі, окрім однієї - цього хочуть американці. Тож для України це перемир’я не стільки про припинення вогню, скільки про налагодження відносин зі Сполученими Штатами та сподівання, що путін його порушить і можна буде його звинуватити. Для росії теж не йдеться про перемир’я як таке, для них це можливість та надія на отримання поступок в обмін, як зокрема зняття санкцій.
Це підтвердив і держсекретар США Рубіо. Мовляв, серед вимог росіян є навіть зняття європейських санкцій. Насамперед москва хоче послаблення обмежень для Россельхозбанку, а також відновлення доступу до глобальної платіжної системи "Swift". Аргументує це тим, що хоче відновити експорт продовольства та добрив. Але насправді це може бути потрібно агресорці як символічний крок - прорив санкційної блокади. Це стане перемогою російського диктатора та прецедентом для подальшого зняття обмежень.
Влад Михненко, професор географії та політичної економіки в Оксфордському університеті:
За всіма даними ми бачимо, що минулий рік був доволі поганий для сільськогосподарського виробництва в тому регіоні, в росії величезна інфляція на товари місцевого сільського господарства - від картоплі до масла. То чому вона так сильно наполягає на торгівлі збіжжям і добривами мінеральними, якщо в них не так багато врожаю цього року, тому мені так досить дивно, чи воно справді так потрібно росії. Можливо, це якась така лакуна, куди вони хочуть протиснути інші якісь платежі.
Досі незрозуміла доля енергетичного перемир’я. Бо за словами москви, воно триває з 18 березня. Так само як тривають і її атаки на енергетичну інфраструктуру. Тут, знову ж таки, росії припинення вогню значно потрібніше. Бо в Україні вже теплішає, не такі страшні перебої зі світлом чи теплом. А от агресорці дуже хочеться зупинити удари ЗСУ по її нафтових об’єктах.
Влад Михненко, професор географії та політичної економіки в Оксфордському університеті:
Нафта - це єдина річ, яку вони можуть продавати, нафта і нафтові продукти. І якраз цей головний, в принципі, внесок твердої валюти в російський бюджет, тому нафта їм дуже важлива. І тому вони, звичайно, не хочуть, щоб Україна била по цих нафтопереробних заводах і нафтобазах, бо це завдає багато шкоди.
Суперечливі заяви кремля, довгі списки вимог та негайне порушення домовленостей свідчить лише про одне - москва свідомо затягує переговорний процес, кажуть аналітики.
Крістофер Так, експерт зі стратегічних наук, лектор у Королівському коледжі Лондона:
Коли ми дивимося на процеси, завдяки яким закінчуються війни, і на основі яких виникають мирні врегулювання, то одним із ключових питань для будь-якої сторони, яка воює, є запитання: чи працює війна? І складність будь-якого значущого припинення вогню полягає в тому, що на цей час війна все ще працює для росіян. путін все ще дотримується думки, і в цьому є частка правди, що продовження боротьби покращить позицію росії на переговорах, це покращить те, що вони отримають у будь-якій більш вагомій політичній угоді, яка буде досягнута. Для росіян цей процес перемовин - з одного боку дозволяє уникнути категоричної відмови Вашингтону, а з іншого - дозволяє путіну продовжувати воювати.
З одного боку, все ще є надія, що у Трампа трісне терпець. Він дасть всю необхідну зброю Києву і ще більше задушить санкціями москву. Але його команда має чітку установку на покращення відносин з росією, щоби ослабити Китай. Саме Пекін зараз вважається головним ворогом Вашингтона. Тому затягування мирних перемовин може означати цілковиту втрату інтересу з боку США.
Влад Михненко, професор географії та політичної економіки в Оксфордському університеті:
Я б дав набагато більші шанси на те, що Трампу усе набридне і він просто кине це все і піде. Як він кинув переговори з Північною Кореєю про ядерну зброю? Він їздив в Північну Корею, зустрічався з Кім Чен Ином, і там вони дружили, і то, і сьо, обмінювалися різними подарунками і собачками. А потім, як не пішло, то він просто кинув і все, і Північна Корея продовжує робити ядерну зброю, і ніхто про це нічого не робить. Але треба розуміти, що вони в якийсь момент можуть кинути все. І тоді треба буде покладатися на свої тільки сили та на сили європейських партнерів і союзників.
В будь-якому випадку, перші кроки мирних перемовин доводять, що досягти навіть тимчасового припинення вогню - зовсім не просто.
Останній раунд перемовин в Саудівській Аравії мав бути чисто технічним, щоби узгодити механізм роботи тимчасового перемир’я. Натомість він викликав ще більше непорозумінь та розбіжностей.
