28 днів тримали в підвалі й катували: як Ягідне відроджується після окупації [ Редагувати ]
Село-символ українського спротиву. Село-свідок численних воєнних злочинів росіян на початку повномасштабного вторгнення. Майже всіх жителів Ягідного на Чернігівщині російські загарбники тримали у підвалі протягом чотирьох тижнів. У нестерпних умовах вони морили людей голодом, катували підвальною темрявою та задухою.
Три роки тому 30 березня Ягідне звільнили від окупантів. Як воно відновлюється та оживає зараз та чи будуть покарані злочинці рф, що влаштували пекло у невеличкому селі? Роман Барашев розповість.
Кадри 3-річної давнини. На них наслідки російського вторгнення в село Ягідне на Чернігівщині.
А це вже сьогодення. У Ягідному відновили будинки, заасфальтували дороги й встановили десятки стовпів із сонячними панелями для освітлення вулиць. Зараз будівельники працюють над новими парканами. Втім, ані новенький ремонт, ані час не здатні стерти з пам'яті звірства, що коїли тут росіяни на початку повномасштабного вторгнення.
Ось по цій дорозі людей зганяли в підвал. Вони патрулювали на коридорі, по периметру. Зверху снайперів посадили.
Іван - колишній завгосп навчального закладу в Ягідному. Веде нас у підвал, в який окупанти зігнали тоді майже всіх жителів села та утримували протягом 28 днів.
Не завжди в туалет випускали, стояли відра, щоб ходить у туалет, сюди – вище нам не дозволяли підійматися. Ось тут по коридору від самого початку і до краю сиділи, хто сідав, хто лягав.
На кожній кімнаті тут напис – скільки дітей та дорослих перебувало всередині в дні окупації.
І день, і ніч доводилося сидіти просто на стільцях, плече до плеча. Лежати окупанти дозволяли хіба що дітям та хворим.
Іван Польгуй, житель с. Ягідне:
Оце моя сім’я, там онуки, діти були, а це я отут просидів, 27 днів, це отак от потрібно висидіти, потім встаєш, бо ноги затікали.
Коли пройшов день, два, три, чотири, почалася тут задуха.
Зв’язку з рідними не було, кати відібрали в селян мобільні телефони.
За 28 днів у шкільному підвалі померло 10 людей похилого віку - каже Іван.
Людмилу окупанти привели у підвал разом із мамою, донькою та однорічною онукою. Фельдшерка згадує: умови, в яких тримали людей, були жахливі.
Людмила Кадуха, фельдшерка с. Ягідне:
По стінах був конденсат, і всі люди були мокрі. У дорослих дуже набрякли ноги. Відмова нирок у багатьох йшла, тому що в недостатній кількості була доступна вода. Тяжче було з дітьми, у них була дуже сильна задишка, кашель.
Після боїв за визволення Ягідного в селі майже не лишилося вцілілих будинків. Вщент згорів і фельдшерський пункт, де працювала Людмила. Вже після вторгнення за кошти міжнародних донорів тут встановили модульний будиночок для прийому пацієнтів.
Ольга Ляховець, староста с. Ягідне:
Будинки, які були пошкоджені, це 174 домогосподарства, майже всі відновлені, що волонтери відновлювали, що по "єВідновленню" отримували люди кошти. Які були зруйновані будинки, то латвійці відбудовують. На стадії, як-то кажуть, завершення. Також по селу встановлені стовпи із сонячними батареями, от бачите, уже запрацювали, освічуються вулиці, також відбудовуються паркани.
Валентина згадує свої відчуття в останні дні окупації. Вона теж сиділа у підвалі.
Валентина Данілова, жителька с. Ягідне:
Всією кімнатою читали молитву, так було страшно, лячно було, прям вголос діти й дорослі, зараз не хочеться навіть згадувати це. Але під кінець уже не молилися, казали: так, вже бийте їх, аби скоріше ви їх розбили, уже і страху не було, за оці 28 днів перевернулося все всередині.
Коли ж вийшли назовні, не впізнали рідного села.
- Заборів не було, поваляли-поламали, техніку всю позабирали, у чоловіка весь електроінструмент позабирали. Ні молотка, ні гвіздка, нічого не залишилося.
- Не було вікон, дверей, дах був пошкоджений, протікало все, але волонтери допомогли відбудувати все це, а утеплювали вже по державній програмі.
Кирило Пугачов, прокурор-начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Чернігівської обласної прокуратури:
Ягідне. Ми обліковуємо понад 4 десятки кримінальних правопорушень. Щодо тримання людей у підвалі школи, утримували людей і у приватних домогосподарствах, російські військові розстрілювали цивільних осіб, розкрадали майно. У нас 369 потерпілих на даний час.
Чернігівська прокуратура продовжує розслідувати злочини у населених пунктах Чернігівщини. Збирають матеріали для майбутнього трибуналу.
Кирило Пугачов, прокурор-начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Чернігівської обласної прокуратури:
На даний час маємо 42 вироки відносно 66 російських військовослужбовців. З цих сорока вироків два було винесено ще у 22 році відносно полонених, які були захоплені нашими воїнами в полон. Ці особи були засуджені до реальних мір покарання, до певних строків, надалі їх було обміняно на наших воїнів. Всі інші вироки винесені заочно, проте я вважаю, що в майбутньому ми зможемо притягнути цих людей.
Селяни, що пережили катування, як ніхто інший вірять у справедливість. Адже саме вони - головні свідки одного з найжорстокіших злочинів перших місяців повномасштабного вторгнення.
