У Києві врятували руку бійця, пересадивши кістку з ноги на плече [ Редагувати ]
Пересадити фрагмент кістки з ноги на плече. Це був єдиний спосіб врятувати руку пораненого бійця - кажуть хірурги наукового центру імені Шалімова (https://www.surgery.org.ua/). Зрозумівши, що класичними методами лікування травмовану кінцівку не уберегти від ампутації, вони зробили ставку на диво. І не схибили. Про унікальне втручання київських ескулапів мікрохірургії розкаже Роман Барашев.
Євген Симулик, завідувач відділу мікросудинної хірургії Наукового центру ім. О. Шалімова:
Ось у нас 3D-реконструкція наявного дефекту. Бачите, тут повністю відсутня плечова кістка. Ось наш контрольний рентген - знімочок після операції. Вже пересаджена кістка. Ось наш фрагмент пересаджений.
Ігор - львів’янин. З початку повномасштабного вторгнення у лавах ТрО. Водій-електрик взводу зв’язку боронив Харківську, Сумську та Донецьку області. Тяжкої мінно-вибухової травми плеча зазнав у Серебрянському лісі.
Ігор, військовослужбовець ЗСУ:
Відчув сильний опік, подивився на руку, рука розірвана. Наклав турнікет, по рації передав, що я - "300-й". І мене евакуювали в жовту зону. Була потрощена кістка. Рука висіла на куску шкіри й на сухожиллі.
Ми розглянули ваше контрольне дослідження. Наш трансплантат абсолютно життєздатний. Було питання: або вдається виконати дану операцію, яку ми провели, або пацієнту загрожує ампутація кінцівки на високому рівні – на рівні верхньої третини плеча.
Задля скріплення розтрощеної плечової кістки медики вирішили використати комплекс тканин із ноги Ігоря. Взяли 17 сантиметрів малогомілкової кістки разом із м’язами та шкірою і пересадили на плече.
Євген Симулик, завідувач відділу мікросудинної хірургії Наукового центру ім. О. Шалімова:
Ось наш пересаджений клапоть – це його м'якотканинний фрагмент. Всередині знаходиться кістковий фрагмент, який кровопостачається судинами.
Операцію судинні хірурги центру Шалімова проводили спільно з фахівцями Інституту ортопедії та травматології. Головне завдання було – не тільки пересадити вилучений із ноги фрагмент на плече, а й зробити так, щоб він прижився на новому місці. Майже невидимі неозброєним оком судини зшивали вручну під мікроскопом.
Євген Симулик, завідувач відділу мікросудинної хірургії Наукового центру ім. О. Шалімова:
Можемо працювати на діаметрі артерії в міліметр інколи й менше. Здавалося, що таке міліметр в людському організмі, але який великий фрагмент нам вдається пересадити на цих невеличких мікросудинках.
Операцію провели 3 тижні тому. Втім, лише тепер можуть сміливо заявити: вона минула успішно.
На сьогодні абсолютно життєздатна шкіра, а також життєздатна кістка.
Рану на нозі, звідки взяли донорський матеріал для відновлення руки, лікарі називають мінімальним пошкодженням, функцію кінцівки воно не порушить.
Євген Симулик, завідувач відділу мікросудинної хірургії Наукового центру ім. О. Шалімова:
На гомілці є дві кістки – великогомілкова і малогомілкова. І при заборі малогомілкової кістки опороздатність кінцівки не порушується. Ви бачили: пацієнт може рухатися без перешкод – і це ще дуже ранній післяопераційний період.
Понад півтора року рука Ігоря трималася на такій металевій конструкції. Та настав час розробляти атрофовані м’язові зв’язки.
Але надійною опорою, каже Ігор, протягом тривалого часу лікування для нього завжди залишалася дружина.
Ігор, військовослужбовець ЗСУ:
Фізично допомагала мені, коли я не міг сам харчуватися. Попити води сам не міг. Помити мене.
Ірина, дружина Ігоря:
Рік і 8 місяців живу по лікарнях. Були моменти, він і не ходячий був. Обіцяли нам багато, але, на жаль, ти кожен день чекаєш-чекаєш, кожен день надієшся, а все і не сьогодні, і не завтра, і не післязавтра.
Ігор та Ірина згадують: спочатку спробували лікуватися за кордоном. Та нічого, крім негативного досвіду, їх там не чекало. Те, що зробили київські хірурги, тепер інакше як дивом не називають.
Ірина, дружина Ігоря:
Наші лікарі – золоті люди, золоті руки, а плюс їм ще більше б хорошого обладнання, так вони б тут дива робили – вони й так дива роблять.
