Дуже любили життя: Кривий Ріг попрощався із загиблими дітьми від удару рф [ Редагувати ]
У Кривому Розі попрощалися із загиблими дітьми. Першими в останню путь провели Германа, Радислава та Данила з Аліною. Нагадаю, 4 квітня російська армія завдала ракетного удару по житловому кварталу. Загинуло 19 людей, з них 9 - діти.
Знімальна група "Подробиць" була на прощанні з убитими росією маленькими українцями. Якими вони залишилися в пам'яті друзів, рідних та вчителів? Чим захоплювалися і про що мріяли?
Сльози й біль в очах кожного. Біля Свято-Преображенського собору збираються люди попрощатися з Германом.
Ірина - родичка загиблого Германа:
Дитина дуже хороша, 9 років, дуже довгождана, бажана, це словами не можна сказати, втратити таку дитину.
Рідні, приголомшені горем, говорять мало. Кажуть, Герман дуже любив життя.
Інна - хрещена мати загиблого Германа:
Я так люблю своє життя, мені так подобається, ви мої найкращі батьки. Мне так пощастило, що я тут.
А ще мріяв стати водієм.
Ірина - тітка загиблого Германа:
Він дуже любив машини, казав, що не може діждатися, поки виросте, щоб папа навчив його водити.
У храмі десятки містян згорьовані й розбиті.
Ірина Холод - класна керівниця загиблого Радислава:
Він на телефоні побачив і сказав: мамо, Алекс передає червоний і тривога. І це було останнє, що взагалі пролунало в цій машині. Зразу був вибух, перед їх машиною почали зриватися і горіти інші авто.
Пані Ірина розповідає про останні секунди життя 7-річного Радислава. Родина їхала в автівці, як раптом пролунав вибух. У батька - осколкові поранення голови, постраждала також молодша сестра хлопчика. А Радислав не вижив.
Ірина Холод - класна керівниця загиблого Радислава:
Він був такий сонячний, такий добрий, я не знаю, якщо треба якийсь ангел на небі, то це Радислав.
Радислав був життєрадісним, турботливим хлопчиком і мав великі плани на майбутнє, розповідає його хрещений батько.
Ігор - хрещений батько загиблого Радислава:
Любив майнкрафт, любив зелений колір, любив квіти... Він хотів посадити кавуни, йому вже купили насіння.
Ціле життя чекало попереду і 15-річних Данила та Аліну. Вони були парою. Гуляли неподалік дитячого майданчика, коли туди поцілила ворожа ракета.
Тетяна - бабуся загиблого Данила:
Він був доброю дитиною. Друзів у нього дуже багато було. Мрій дуже багато було. Мріяв вивчитися, мріяв добро людям робити. Все обірвалося на одній секунді.
Вікторія - знайома загиблого Данила:
Він завжди був душею компанії, він завжди усіх підтримував, якісь шутки шутив.
Аліна теж була веселою і доброзичливою.
Наталія Коральова - класна керівниця загиблої Аліни:
Було таке питання: "Що ви навчилися за карантин?". То вона написала: навчилася танцювати й багато читала.
Кривий Ріг у триденній жалобі за загиблими. Російська атака 4 квітня вбила 19 криворіжців, з них 9 - діти. Наймолодшою жертвою став 3-річний Тимофійко. З ним прощатимуться 7 квітня.
