Житло для переселенців: як допомагають тим, хто втратив усе [ Редагувати ]
100 млн євро кредитного траншу на "Програму відновлення України" виділить Європейський інвестиційний банк. Гроші підуть зокрема на будівництво соцжитла для внутрішньо переміщених осіб. Як забезпечити домівками якомога більше вимушених переселенців та які житлові програми для соціально незахищених громадян уже реалізовані або перебувають на етапі завершення - Роман Барашев дізнавався.
Вікторія Вінкова, жителька модульного містечка:
Вже посадили такий садочок, щоб він нас надалі радував, приносив плоди: яблуні, груші, кущі смородини, малину, полуницю. Надіємось, що все це проросте, як ми зараз в Житомирі проростаємо.
Майже все життя Вікторія прожила в Рубіжному на Луганщині. Власний дім, дача - усе це вона втратила у перші дні повномасштабного вторгнення. Зараз із чоловіком та небожем мешкають у модульному містечку під Житомиром.
Вікторія Вінкова, жителька модульного містечка:
Так я трошки відволікаюсь від проблем і депресії, тому що після стресів, коли загинула сестра, у мене стався інсульт, я стала інвалідом.
- Рей і Мартін. Вони житомиряни. - А ви вже житомирянкою себе почуваєте? - 50 на 50. Вроді почуваєш, але дім сниться почті кожну ніч. В цій кімнаті зробила парник такий, в хаті облаштувала такий зелений куток. Готуємось, як потеплішає, виставить на двір і висадить квіти. Рядом живуть родина з Покровська, з тієї сторони родина з Маріуполя.
У кожному будинку дві спальні, кухня-студія, окрема ванна кімната. Це модульне містечко відкрили в Житомирі торік у листопаді. Ключі від будинків отримали 55 сімей вимушених переселенців. І це невелика частина від кількості всіх ВПО в місті.
Світлана Ольшанська, перший заступник Житомирського міського голови:
У нас в місті перебуває понад 11 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Ми максимально працюємо над тим, щоб задовільнити внутрішньо переміщених осіб саме житлом. Дуже багато працюємо з міжнародними партнерами. У нас є два гуртожитки, які ми відремонтували за кошти німецьких донорів. За підтримки уряду Естонії ми здійснюємо будівництво 4 будинків дитячих сімейного типу. Три наразі уже заселені.
Це модульне містечко на 80% профінансував італійський Червоний Хрест. У громаді сподіваються на подальшу підтримку міжнародних партнерів у питанні будівництва соціального житла.
Борис Похилюк, директор комунальної установи "Агенція розвитку міста" Житомирської міськради:
Ведуться будівельні роботи з будівництва чотирьох багатоквартирних будинків. Кожен по 4 поверхи. Це об’єкти, які будуються за кошти Євросоюзу і співфінансуються за кошти місцевого бюджету.
Ось ще один проєкт зведення житла для переселенців, його теж реалізують за грантові кошти Євросоюзу та кошти муніципалітету. За договором, чотири будинки треба здати в експлуатацію до кінця року.
Борис Похилюк, директор комунальної установи "Агенція розвитку міста" Житомирської міськради:
Євросоюз виділив місту грант в розмірі 8 млн євро. Фінансування міста - це інженерні мережі, вода, тепло, каналізація та облаштування території, укриття.
Загалом в нашому об’єкті 116 квартир, з яких 88 однокімнатні і 28 двокімнатні. У цій квартирі, ми бачимо, виконані вже штукатурні роботи, проведені інженерні роботи та роботи зі шпаклювання стін, залита бетоном підлога. Квартира на вищому етапі готовності.
У цьому житловому комплексі для переселенців буде найбільше в Житомирі укриття.
Борис Похилюк, директор комунальної установи "Агенція розвитку міста" Житомирської міськради:
Масивні двері. Це укриття, яке забезпечує протирадіаційний захист населення. Якщо станеться завал, у приміщенні є ще один вихід за межами фактичних завалів.
Схожі комплекси зводять ще в п’яти містах України, звітують у Держагентстві відновлення. У планах посадовців - збільшувати масштаби будівництва муніципально-соціального житла. Це звичайна практика для багатьох країн Європи.
Сергій Сухомлин, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України:
Для мене завжди було запитання, коштом чого Європа змогла прийняти таку кількість українців? Дуже велика кількість українців отримала більш-менш нормальне житло. І коли ти аналізуєш наявність соціально-муніципального житла по громадах в Європі - в Австрії до 40% всього житла в Австрії - це соціальне або муніципальне житло. Це дає можливість підтримувати тих людей, які не можуть на даний час сплачувати комерційну оренду житла, це вирішує проблеми переселення при таких катаклізмах як війни.
В Україні, після розпаду Радянського союзу, соціального житла майже не лишилося, все приватизоване, каже Сергій Сухомлин. Треба споруджувати нове. Заявки на участь у проєкті вже подали понад 20 громад у Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях.
Сергій Сухомлин, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України:
Це пілотний проєкт. Передбачає будівництво 50 тисяч квартир. Європейський інвестиційний банк на сьогодні відпрацьовує кредит і грант для реалізації цього проєкту. Міністерство збирає заявки від громад, які хочуть долучитися до цього проєкту.
Фінансова модель наступна: банк надає кредит і такі ж самі грантові кошти, половину кредитних коштів бере на себе держава, половину - муніципалітет. Муніципалітет бере на себе виділення земельної ділянки і підведення комунікацій. Модель така, що за 15-18 років муніципалітет зможе віддати кредит.
Соціальне житло зручне для вимушених переселенців ще й тим, що в ньому треба сплачувати мінімальну орендну плату. Посадовці наголошують: намагаються забезпечити квадратними метрами всіх, хто потребує таких помешкань. Але це надскладно, по всій Україні ворог зруйнував близько мільйона осель. І досі руйнує.
Вікторія Вінкова, жителька модульного містечка:
Купили ікони й хочемо до Великодня прикрасити цей дім, щоб було так гарно, як було вдома. Рушник з символікою червоних маків. Червоні маки - це символ нашої Луганської області. Це жінка нам зробила такий гарний рушник. У тому кутку повісимо. Будемо зустрічати свято із символом своєї домівки.