Найбільша писанка світу - в Коломиї: що зберігає унікальний музей [ Редагувати ]
Великдень - це не лише паски та кошики. Це ще і дивовижні писанки. Традиції їх розмальовування передаються з покоління в покоління. У кожного регіону і навіть села вони свої: за барвами, візерунками та написанням.
У Коломиї на Прикарпатті є унікальний музей, який і сам є найбільшою у світі писанкою. А ще в ньому зберігається найбільша у світі колекція великодніх яєць з України та світу - понад 12 тисяч експонатів. Жанна Дутчак розповість більше.
Музей у формі найбільшої у світі писанки розташований в середмісті Коломиї. Цю унікальну споруду звели двохтисячного року всього за три місяці. Відтоді будівля - не просто окраса міста, а справжній туристичний магніт.
Ірина Бутюк, відвідувачка музею:
Скільки б я не відвідувала музей, для мене щоразу це як вперше. Наші гуцульські писанки для мене таки найкращі, тому що там така палітра кольорів, там таке наповнення і багатство тих візерунків.
У музеї кожен охочий може дізнатися про давню техніку розмальовок писанки. На білу поверхню яйця, за допомогою писачка і гарячого воску, майстри поетапно наносять лінії орнаменту. Щоразу занурюючи яйце в фарбу, від найсвітлішого до найтемнішого кольорів.
Коли ми маємо повністю нанесені воском всі лінії зафарбовані в тих барвах, які ми обрали, над полум'ям свічки, в Чистий четвер, коли печуть паски, після того, як вони вийняли із печі паски, вони туди ставлять писаки й знімають віск рукою.
У цій залі представлені автентичні писанки Гуцульщини й Покуття. За радянської влади, коли традиції писанкарства намагалися знищити, саме тут їх зберегли й плекали.
Оксана Ясінська, представниця музею писанкового розпису:
Під час радянської влади, коли в Україні практично писанка була втрачена. В наших гуцульських та покутських селах ця традиція була жива, неперервана, передавалася з покоління в покоління.
Особливе місце в експозиції посідають великодні яйця майстринь із гуцульського села Космач.
Писанки цього села вирізняються яскравою жовтогарячою барвою і дуже такими дрібними, складними композиціями. Дуже багато є на космацьких писанках ось таких орнаментальних заштрихованих смуг. Писанкарки кажуть, якщо є така смуга заштрихована, то жодне зло чи біда не потрапить до хати.
Для кожної місцевості притаманна унікальна кольорова гама, символи, орнамент та композиції. У музеї є писанки з усіх регіонів України.
На відміну від гуцульських і покутських, які є автентичні, всі ці писанки є відтворені нашими відомими писанкарками. Композиції і орнаменти, які були на писанках 19 століття.
Справжньою родзинкою є ось ця, чий вік - понад п'ятсот років. Це найдавніше великоднє яйце знайшли під час археологічних розкопок 2013 року у Львові у старій водозабірній башті. На шкаралупці чітко збереглося зображення безкінечника.
Оксана Ясінська, представниця музею писанкового розпису:
Вона написана на гусячому яйці традиційним восковим розписом з використанням природних барвників. Поруч із нею експонуються керамічні писанки часів Київської русі.
Колекція музею постійно поповнюється й авторськими сучасними експонатами.
Ми отримали ось такий чудовий твір - сучасний артефакт історичної ваги, адже ця писанка написана на фронті під артилерійський гул нашим відомим коломийським писанкарем Олегом Кіращуком.
Олег Кіращук - писанкар із тридцятирічним стажем. З 22-го захищає Україну в 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Але навіть на службі знаходить час для творчості. В експозиції музею можна побачити роботи ще однієї знаної майстрині - Світлани Стадник.
Світлана Стадник, заслужена майстриня України:
Я дуже люблю писати покутський хрест, вкладаючи знаки й символи у свій орнамент. Знаки, символи писанкові мають зберігатися, бо вони були придумані багато століть, тому це є своєрідне письмо.
Уперше писачок до рук жінка взяла майже сорок років тому. Цьому давньому мистецтву її навчила мама. У їхній родині традиція передається з покоління в покоління вже багато років.
Світлана Стадник, заслужена майстриня України:
У нас ще прабабця писала писанку. І мама дуже хотіла, щоб ми так само зберігали ці традиції. Нас в родині троє і всі троє ми пишемо писанки, і брат. І пишуть писанки дві мої дочки, хоча за професією вони архітектори і внук вже пише писанку.
Сьогодні музейна колекція налічує понад дванадцять тисяч творів. Через брак місця, на огляд виставлена лише третина робіт. Решту можна переглянути на інтерактивних моніторах.
Дуже багато є писанок нашої діаспори. Ми маємо ось такі маленькі перепелині, які прикрашені композиціями, які характерні для різних регіонів України. Авторкою цих маленьких писанок є Галя Ключко - правнучка Івана Франка, яка живе в Торонто.
До повномасштабного вторгнення музей щороку приймав понад сто тисяч відвідувачів. І нині зацікавленість до писанки серед українців лише зростає.
