Володимир Бортко завершив стрiчку "Майстер i Маргарита" [ Редагувати ]

Цього вiкенду в Берлiнi вручали призи Європейської кiноакадемiї. Фiльмом року визнано австрiйську стрiчку "Приховане" режисера Мiхаеля Ганеке. В номiнацiї чоловiча роль перемiг француз Данiель Отейль, найкраща акторка - нiмкеня Юлiя Єнч. Митцiв з України серед переможцiв немає. Зате можна привiтати колишнього киянина й режисера Володимира Бортка з завершенням роботи над стрiчкою "Майстер i Маргарита". До нього екранiзувати роман Булгакова на пострадянському просторi нiхто так i не змiг.

Монолог Воланда из фильма: "Никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами все дадут".

Мудрiсть цих слiв Воланда, режисер фiльму вiдчув на собi. Екранiзувати "Майстра й Маргариту" Володимир Бортко зумiв тiльки з другого разу, п'ять рокiв тому процес зупинився через труднощi з грошима та авторськими правами. 2005-го року сценарiй таки дочекався свого часу, майже так, як i обiцяв Булгаков - прийшли, запропонували. Фiльм зняли за рекордний час - 10 серiй за десять мiсяцiв.

160 хвилин спецефектiв, маса трюкiв та зiрки у кожнiй ролi. В знiмальнiй групi кажуть, що таких точних потраплянь з героями самi не чекали. Воланда зiграв Олег Басилашвiлi, у ролi Коров'єва - Олександр Абдулов, Азазелло - Олександр Фiлiпенко, Майстер - Олександр Галiбiн. Зовсiм невпiзнанним є Сергiй Безруков у ролi Єшуа, а кращого Юди, нiж Дмитро Нагiєв, не знайти, кажуть його колеги. Хоч найтяжче було з головною героїнею. Пiсля тривалих проб Анна Ковальчук змiнила мiлiцiйну форму з попереднього серiалу на довгi плащi Маргарити.

Бортко: "Она еще, оказывается, похожа на жену Булгакова. Но основная причина - красота и талант. Нет, наоборот, талант и красота. У Булгакова сказано: женщина чертовски красива. Ну, уж надо что-то делать по этому поводу. И там она предстанет во всей своей красе, скажем так".

Анна Ковальчук: "Бортко пригласил меня и сказал, ну ты и правда ведьма. Для меня раньше была книга о любви. А Бортко показал, что это философская книга. И я пришла к выводу, что прав. Он нес философское начало, а я пыталась протащить женское нутро. И говрила, нет, я как Женина-то лучше знаю! Иногда спор прекращался очень жестко, он говорил, что это моя картина, и если это будет плохо, все шишки полетят на меня".

Володомир Свєтазаров показує мiсце, де саме розлила олiю Аннушка. Художник-постановник знайшов трамвай не в Москвi, а в Санкт-Петербурзi - на Патрiарших рейок немає. Так i знімали, половину сцени в столицi, другу - в мiстi на Невi.

Розлучитися з власною головою Олександр Адабаш'ян не боявся, каже, мiстика, яка супроводжує роман, не бiльше, нiж удалий рекламний хiд. Незважаючи на недобру славу в кiноколах, "Майстер i Маргарита" у виконаннi Бортка - соцiальна драма. Принаймнi, так це декларує режисер, в цьому вiн запевнив i всю свою групу.

Олександр Адабаш'ян: "Говорят - чертовщина, Евангелие от Воланда. Нет, это рассказ о Советском Союзе, в солицу которого приезжает Сатана и не может ничего сделать, да, в общем-то, и не нужно ничего делать - это абсолютно сатаниское государство уже. Они ничего не могут сделать, что выходило бы из ряда обыденности. Самый первый пример, когда сходит с ума целый филиал, и 100 человек грузят на три грузовика и людей везут в сумасшедший дом, и они при этом поют, никто не обращает внимание, потому что все думают, что это экскрусия едет за город".

Це перша екранiзацiя "Майстра i Маргарити" на пострадянскому просторi, всi п'ять спроб росiйських режисерiв закiнчувалися нiчим. У когось зникла плiвка з готовою картиною, хтось добровiльно вiдмовився, хтось захворiв. Хай би як спростовував це Володимир Бортко, ореол мiстики навколо фiльму все ж iснує. I його зможе розвiяти тiльки вихiд стрiчки на екрани. Для багатьох це i є найголовнiшою інтригою, адже поки що в країнi, осмiянiй Булгаковим, цього не вдавалося нiкому.