Под Киевом незрячие волонтеры строят центр помощи для таких, как они [ Редагувати ]

У людей, які втратили зір, з’явиться свій центр допомоги. На Київщині його почав будувати незрячий чоловік разом із друзями-інвалідами. Волонтери навчатимуть сліпих з усієї України жити навпомацки. Коштів бракує, але двері центру планують відчинити вже наприкінці травня. Із фахівцями доброї справи спілкувалася Алла Матюшок.

Дріт у руках, пляшки - під ногами. Такий незвичний орієнтир у незрячих. Понад 40 років Володимир живе у темряві. Він утратив зір іще підлітком. Тоді довелося вчитися жити заново - навпомацки. Коли подорослішав, почав допомагати таким, як і він. А нещодавно друзі подарували свою земельну ділянку за 70 кілометрів від Києва. Тепер тут самі незрячі будують центр допомоги людям, які втратили зір.

Володимир Турський, незрячий, голова благодійної організації:

- Коли наш заклад докаже свою необхідність і доцільність, то тоді, може, держава зверне увагу, що понад 10 тисяч людей кожного року сліпнуть і потребують термінової реабілітації.

Навчитися орієнтуватися у просторі, готувати їжу, прати, читати і писати по Брайлю, а ще користуватися комп’ютером. Це буде такий собі табір, тільки не відпочинку, а кропіткої праці над собою - каже вчитель-волонтер Наталія Іванівна.

Наталія Панкова, незряча, волонтер:

- От, дивіться, розставлені пальці, і я вже знаю, яким куди набирати, і я знаю, де які букви. Програма, яка все озвучує те, що з’являється на екрані. Електронна пошта, скайп.

Три літні будиночки, невеличка сцена, а ще пляж на річці. Такі плани у незрячих людей. І дарма, що коштів не вистачає, головне - бажання. Добрі люди допомагають з матеріалами, сусіди - з будівництвом. Навіть сам Володимир не цурається будь-якої роботи.

Алла Матюшок, Олександр Данілов, "Новини". Телеканал "Інтер"