На крупнейшем складе боеприпасов Украины прошли военные учения [ Редагувати ]

Від терористів і вогню - рятували сьогодні один із найбільших в Україні арсенал боєприпасів. Щоправда, і нападники, і пожежа - були уявними, а операція - навчальною. Сім років тому, на військових склaдах у Цвітосі на Хмельниччині сталося займання і вибухами снарядів поранило дев`ятьох людей. За кілька років склaди мають роззброїти, але військові про всяк випадок готуються до найдзвичайних ситуацій. Як усе проходить - бачила Інна Білецька.

- Я вас прошу розійтись, не чинити перешкоди для того, щоб дати існувати нашій частині.

Ця розмова з протестувальниками - один з елементів навчань. За легендою, пікет з вимогою закриттЯ арсеналу відволікає увагу військових. А в цей час терористи нападають на базу, аби заволодіти боєприпасами.

- Bидвігаємся на пост номер 14 для відбиття нападу - я 20-тий. Прийом.

Атаку терористів відбивають за 20 хвилин. Та це - лише квіточки. Ягідки починаються, коли спалахує сусідній ліс. І вогонь перекидається на склади. І загасити пожежу одразу не вдається.

Володимир Войтенко, заступник командира військової частини:

- Виникла загроза життю особового складу, знищення техніки, тому прийняте командиром рішення на загальну евакуацію.

В автобусі, який, нібито, вивозить дошкільнят з військового містечка - тиша і порядок. І хоча сидіти доводиться довго - діти розуміють - вони повноправні учасники навчань.

Вероніка Іванова, вихованка дитсадка військового містечка:

- Зробили, що в нас ніби то пожар, бо це не по-справжньому, це ми просто так граємося, помагаєм солдатам гратися.

Денис Пономарчук, командир військової частини А1358:

- Помилки були, але вони були незначні, під час підведення підсумків ми детально будемо розбирати дії кожного військовослужбовця.

Уже за годину після навчань військова частина повернулася до повсякденного життя. Але перелякані мешканці сусідніх сел заспокояться ще не скоро.

Інна Білецька, спеціальний кореспондент:

- В селі Цвітоха кожні навчання на території військового арсеналу викликають тривогу. Проте те, що сім років тому вибухи і пожежі - там були справжніми, тут пам'ятає кожен.

Пані Ганна пригадує - як у 2005-му люди, почувши перші вибухи - подумали, що у військових чергові навчання.

Ганна, жителька села Цвітоха:

- Рвалося, страшно було, але зразу я ще й подумала, що учєнія які йдуть.

Тоді ж арсенал вирішили закрити. Але боєприпаси на утилізацію вивозять поступово - невеликими партіями. Їх так багато, що повністю очистити територію від військового знаряддя вдасться лише у 2015-му.