Бійцю відрубали руку за татуювання "Слава Україні" [ Редагувати ]

Василю Пелишу тільки 19. Він пройшов Євромайдан і воював на Донбасі.

Пораненим потрапив у полон бойовиків. Там йому через патріотичне татуювання відрубали руку.

Хлопець і далі допомагає фронту, уже як волонтер, попри те, що сам потребує допомоги.

Через бюрократію йому досі не присвоїли статусу учасника АТО і не платять пенсії, але найбільше Василь мріє про хорошого протеза.

Василь Пелиш живе тут, у містечку Старий Самбір, на Львівщині.

Життя молодої людини кардинально змінилося під час революції.

Він поїхав до Києва, жив у наметі на Майдані. Потім записався в добровольці і потрапив на війну на Схід країни.

І весь час був на передовій. Спалахи та вибухи з усіх боків. 26 серпня машину, в якій їхав Василь, обстріляли бойовики.

"Я приходжу до тями, я лежу, в УАЗику ще троє і ще один на мені мертвий. Дивлюсь на руки, весь в осколках, в крові. Кричу, може, ще хтось вижив. Нікого. Вже всі мертві", - розповідає про жахіття війни боєць батальйону "Айдар"

Його знайшли бойовики. Спершу били і знущалися.

А коли побачили на руці татуювання з написом "Слава Україні" - зовсім озвіріли.

"Один вискочив на танк, дістав сокиру, зіскочив, і розтягнули руки - ноги і відрубали", - згадує Василь Пелиш.

Потім - луганська лікарня. Там Василь лежав місяць.

Потім - обмін військовополоненими. Дідусь хлопця часто переглядає старі фото онука.

"Де ж та рука?! Немає. Така його доля. Він свідомо йшов, не те що військовозобов’язаний. Я йому казав: куди ти йдеш, там стріляють. Він казав: я знаю", - каже дідусь Василя Пелиша Микола Бабей.

Боєць удома вже другий місяць.

Але через бюрократичну тяганину у Василя досі немає ні статуса учасника АТО, ні групи інвалідності.

Відповідно від уряду - ні копійки.

"Таке враження, що це приїхав ніхто і звуть тебе ніяк. Я вам правду кажу, що я відчула, коли ми опинись у воєнному комісаріаті у Львові", - розповідає мама Василя Пелиша Тетяна Пелиш.

Зараз Василь став волонтером. Організував пошив маскувальних халатів.

Але мріє знову повернутися на фронт, в армію.

"Хочу, щоб був нормальний протез, щоб бути повноцінною людиною у суспільстві, щоб далі було нормально автомата тримати і воювати", - каже Василь.

Хороший протез коштує десятки тисяч доларів. У родини таких грошей немає.

Тому і просять і про допомогу. Номер рахунку ви бачите на екрані, є він і на нашому сайті - Podrobnosti.ua.

Андрій Кравець, Веніамін Трубачов і Юрій Голубинка, телеканал "Інтер", Львівська область.