На Черкащині прощалися з розвідником Максимом Прєсняковим [ Редагувати ]
Сьогодні в Україні поховали відразу двох бійців 93 механізованої бригади. Командира розвідроти - Максима Прєснякова та грузинського бійця - Тамаза Сухіашвілі.
Про прощання з героями наш наступний матеріал.
У Києві сьогодні прощалися з Тамазом Сухіашвілі, громадянином Грузії. Бійцем 93-ї механізованої бригади. Він загинув, захищаючи Донецький аеропорт.
Тамаз - професійний військовий. Воював у Осетії у 2004, відбивався від російської агресії в 2008, брав участь у місіях в Іраку і Афганістані. Його побратими кажуть, за життя був героєм і загинув, як герой.
"Загинув героїчно, під час штурму аеропорту створилася складна ситуація і Тамаз зміг підняти роту шосту і далі атакувати. І дійти до монастиря - щоб вивести поранених звідти. І вибухнув він на міні. В принципі - він перекрив своїм тілом цю міну і врятував інших життя", - Давид Мартіашвілі, боєць батальйону "Донбас", підполковник запасу збройних сил Грузії.
Провести захисника незалежної України в останню путь на Майдан прийшли не тільки його співвітчизники, а й чимало небайдужих українців. І вже вечірнім рейсом його тіло доправлять у Тбілісі. В грузинському місті Хашурі в Тамаза лишилася дружина та двоє маленьких дітей. В організації перевезення сім'ї допомагає посольство Грузії.
Село Мошни на Черкащині сьогодні теж у жалобі. Тут прощаються з Максимом Прєсняковим. Три дні тому він загинув у бою за село Піски. У хаті загиблого повно людей.
Рідні, близькі та друзі приходять провести героя в останню путь.
"Він наскільки жив своєю професією, він на скільки любив армію. Що майже за безплатно він працював, років 12 до війни, сам форму купляв, сам машини ремонтував і все туди , все туди", - говорить Валентина Прєснякова мати загиблого.
Максим був командиром розвід-роти 93 механізованої бригади. Кадровий офіцер воював ще з весни. За весь цей час у його підрозділі не було втрат. Максим став першим - загинув, коли рятував життя водію БПМ.
"Командир скажімо так, відкрив рахунок і закрив рахунок втрат в наше підрозділі. Командир, був справжнім командиром. За весь час моєї служби у військах я не бачив більш грамотного", - говорить "Єнот", боєць 3 розвідроти 93 механізованої бригади.
Проводжали в останню путь Максима Прєснякова не тільки бойові товариші, а й сотні односельців. Із салютом і усіма військовими почестями його поховали на мошнівському кладовищі.
Максиму було всього 28, Тамазу - 37. Обоє пішли з життя занадто рано. Та загинули вони - героями. А герої - не вмирають.
Ольга Теребинська, Станіслав Кухарчук, Вадим Свиридонов, Павло Тимошенко, Новини, телеканал "Інтер".