Історики розшифрували написи на стінах Софіївського собору [ Редагувати ]

Малюнки, молитви, прокльони та навіть угоди з продажу землі. Понад 7 тисяч таких зображень вишкрябані на стінах Софіївського собору. І їх уже розшифрували. Навіщо люди робили ці написи і які ще унікальні графіті зберігає храм дивіться далі у сюжеті.
Видряпати молитву на стінах храму значить, зробити її вічною. Принаймні так вважали наші предки. На стінах Софії Київської таких написів понад 7 тисяч. Датуються вони 11-17 сторіччями, і більшість з них написана староукраїнською мовою. Такі написи фахівці називають графіті.
"Графіті слово італійського походження, що означає видряпувати, тобто це написи та малюнки,що написані не на основному матеріалі для письма", - сказав В'ячеслав Корнієнко, д.і.н, заступник генерального директора з наукової роботи національного заповідника "Софія Київська"
Залишати графіті на стінах собору було заборонено. За порушення 20 ударів палицею. Однак чому покарання не боялися навіть священики залишається загадкою.
"Величезна кількість графіті знаходиться у вівтарній частині храму, куди доступ мали священнослужителі. Вірогідно існувала група людей, або певні умови при яких можна було залишати такі написи у храмі", - сказав В'ячеслав Корнієнко, д.і.н, заступник генерального директора з наукової роботи національного заповідника Софія Київська
У такий спосіб люди просили допомоги, порятунку та прощення. Але були й ті, які залишали прокльони.
Знайшли і свідчення про поховання Ярослава Мудрого у стінах Софії. А на фресці святого цілителя Пантелеймона виявили підпис Анни Ярославни. Саме частину мощів цього святого дОнька Ярослава забрала з собою до Франції, де і стала королевою.
Вячеслав Корнієнко, д.і.н, заступник генерального директора з наукової роботи національного заповідника Софія Київська
"Зберігся підпис Анни на грамоті Саасонськорму абатстві 1063 року. І співставивши форму написання літери і динаміку почерку було обґрунтовано те, що ці написи виконала Анна", - сказав Вячеслав Корнієнко, д.і.н, заступник генерального директора з наукової роботи національного заповідника Софія Київська
Одним з найдивніших графіті є договір продажу землі на фресці святого Онуфрія.
На стінах можна побачити і малюнки, більшість з яких залишили діти в основному це зображення тварин. Науковець каже це своєрідний зріз народної культури.
Щоб дослідити усі написи, історик витратив 10 років. Це буквально стало справою його життя, адже науковець вважає ці розшифровки безцінного архіву допоможуть розширити знання з історії України.