У "сірій зоні" Донбасу платіжки перевищили доходи громадян [ Редагувати ]
Як перебути зиму міркують жителі сірої зони. Там теж отримали оновлені платіжки за опалення - із сумами, що перевищують їхні доходи. І це при тому, що більшість людей живе в напівзруйнованих будинках.
Курахове один з енергетичних центрів Донбасу. До лінії фронту - менш ніж два десятки кілометрів. Цифри в платіжках за опалення - тепер в півтора рази більші.
Деякі містяни, у кого сума в платіжках перевищує розмір пенсії, - спробували відмовитися від центрального опалення. І вирішили звернутися до комунальників з проханням перекрити труби.
"Мені відмовили, сказали - ні! Якщо тільки весь будинок відмовиться. Я кажу - вибачте - згідно з Конституцією, це моя власність - квартира. А комунальні послуги - це товар. Хочу користуватися - користуюся, не хочу - ні".
"Закон про послуги ЖКГ, змінений, стаття 30, пункт 7. Гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунального господарства. Тобто тарифи не повинні збільшувати, поки не збільшать зарплати, пенсії", - говорить Емілія Штеклер, жителька міста Курахове.
При цьому втрати тепла в системі майже втричі перевищують норму, а платити за це - доводиться звичайним людям, розповідає нам Петро Гармаш, який очолює ініціативну групу містян.
"Втрати в трубопроводі складають 34% встановила Курахівська міська рада, а максимально втрати в теплових мережах повинні бути не більше 13%", - говорить Петро Гармаш, житель міста Курахове.
Лише за 20 кілометрів від Курахового знаходиться Красногорівка. Через бойові дії тут частина комунікацій зруйнована. Немає газу - немає й центрального опалення. Обігрів, приготування їжі - усе на електриці. Світлана та Микола живуть на околиці міста в напівзруйнованій п'ятиповерхівці. З непідконтрольних Україні територій - до них постійно прилітають снаряди. Але втекти, як зробили більшість сусідів - подружжю нікуди, тому й продовжують жити на лінії фронту. А щоб заощадити на теплі - прямо в квартирі встановили буржуйку.
Виживають завдяки натуральному господарству. Рубають дерева на дрова, у дворі розбили кілька городів. За два з половиною роки війни - каже Микола - гуманітарну допомогу отримували лише тричі.
"Життя існує тільки там. А ось тут, життя в Красногорівці немає. Тобто немає ні п'ятиповерхівок, ні дев'ятиповерхівок. Ні людей. Тобто взяли і половину міста ластиком стер, а половину залишили", - говорить Микола, житель міста Красногорівка.
Маріупольський напрямок. Одна з найбільш напружених точок зони АТО. З настанням холодів на цій ділянці фронту дедалі гарячіше. Снаряди і міни рвуться не лише на армійських позиціях - страждають і мирні жителі. Селище Лебединське, звідки видно околиці Маріуполя, майже на лінії фронту. За день до нашого приїзду його жителям знову перепало.
Усі необхідні комунікації в селищі є. Але із запровадженням нових тарифів тепло для багатьох місцевих жителів - недозволена розкіш. І схоже, так буде не один рік.