Жителька Сумщини у День перемоги відсвяткувала своє сторіччя [ Редагувати ]

А для жительки села Нижня Сироватка на Сумщині 9 травня - подвійне свято. Матроні Аполонівні напередодні виповнилося 100 років. Секрети довголіття бабуся розкрила і нашим кореспондентам.

Напередодні у будинку Мотрони Аполонівни було як ніколи людно. Із квітами та подарунками до її хати цілий день ішли гості.

У свої сто років - бабуся сама собі господиня. Донедавна навіть самотужки поралася на городі. Нині ж у цьому їй допомагає онука.

"Не будемо гнівити Бога, як-то кажуть, слава Богу, що сама за собою доглядає, все пам’ятає, сама їсть. Звісно ж – важко вже якісь фізичні навантаження в цьому віці, ще й поговорити любить", - говорить Наталія Золотарьова, онука ювілярки.

На життя ювілярка не звикла скаржитися. Каже, найстрашніше - уже пережила. Роки Другої Світової. Тоді ж загинув і її чоловік, який служив у морському десанті. Залишилася тільки фотографія.

"Любов була і досі люблю. Я ж як осталася оце сама, так і не була ні з ким. Так я його на ньго чекала і зараз чекаю", - говорить Мотрона Золотарьова, ювілярка.

Коли не стало чоловіка, Матрона Аполонівна - у відчай не впала.

"Правда! Я вам кажу, я не красовиця була, але одіта не по-колхозному. А по-інтелігентному: шапочка набік, пальто, чоботи на високому каблуці такі", - говорить Мотрона Золотарьова, ювілярка.

Жінка сама виховала сина та не один десяток років пропрацювала у лісгоспі. Попри поважний вік - щодня намагається долати не менше 100 кроків. Каже - таємниці довголіття в неї - немає.

"А які секрети? Робила й усе. І більш ніяких секретів. Працювала вдома. Мені дали 60 соток городу і в мами 60 соток, так я ночами із сином хлопчиком при місяці полола", - говорить Мотрона Золотарьова, ювілярка.

У свій ювілей Матрона Аполонівна загадала лише одне бажання. Аби війна на Сході України скоріше закінчилася і настав мир.