Ми допомагаємо: читачі врятували життя матері трьох дітей [ Редагувати ]
Наступна наша історія про щасливий порятунок. У грудні ми розповідали історію Наталії Заремби, вагітної мами двох дітей, в якої діагностували рак. Завдяки небайдужим кошти на лікування таки вдалося зібрати. Жінка успішно пройшла лікування. Як зараз живе родина - дивіться в сюжеті.
Її маленьке чудо - син Андрійко - народився на сьомому місяці вагітності. Наталі потрібно було терміново робити операцію, виношуючи дитину, жінка хворіла на рак. Після народження малюка почалося лікування.
"Обследования, на мутации сдавала, компютерная томография, МРТ, меня мучили со всех сторон, следили как могли, потому что да, обнаружили восемь метастаз, потом они на 30 процентов выросли за два месяца, пока я еще ходила беременная", - говорить Наталія, молода мати.
Першу операцію жінці зробили вже за два місяці - видалили майже всю праву частку печінки. Наталя пригадує - було нелегко.
"Все было очень плохо, конечно, после первой операции. Я ходила желтая, говорила: я аватар, только желтый. Была желтой, билирубин был високий, ужасно. Плохо, и такое общее состояние плохое, я ничего не ела", - розповідає Наталія.
Але підтримка рідних, а головне маленький син, який чекав на маму вдома швидко поставили жінку на ноги.
"Я пришла домой, а тут двухмесячный ребеночек, трехкилограммовый и колики в самом разгаре. И я вот это ребенка и все, и у меня за два дня желтизна сошла, я уже сама бегать начала, уже ничего не болит", - говорить Наталія.
Окрім малечі Наталю вдома чекали старші син і донька. Чоловік Андрій вчився справлятися з усім сам.
"С поддержкой жены, она контролировала весь процесс по телефону. Без ее поддержки не справился бы", - говорить Андрій, чоловік Наталії.
Своєю мамою діти дуже пишаються.
"Матуся! Чарівна турботлива, захищає, зігріває, любить. Найрідніша мені людина, чарівна красуня", - говорить Аліна, дочка Наталії.
Аліна і Сашко із нетерпіння чекають, поки підросте їхній маленький братик. І вже показують, в які ігри з ним гратимуться.
"Да, он всех поразбивал. - Ану, меня разобьешь? - Разбью, Разбью, конечно".
Попереду в Наталії - реабілітація і багато планів на майбутнє. Жінка вдячна всім, хто допоміг їй в часи хвороби. Тим же, хто зараз на шляху до одужання - радить нізащо не опускати рук.