Британці масштабно відзначають сторіччя завершення Першої світової війни (відео) [ Редагувати ]
Проте найбільше у Європі згадують Першу світову англійці. Лондон готується до святкувань королівського рівня. Тему продовжить Світлана Чернецька.
Сто років минуло, та цього часу не вистачило, щоб позбутися наслідків війни. Це снаряди, які не розірвалися під час однієї із найкривавіших битв Першої світової. Вона ввійшла в історію під назвою "Верденська м'ясорубка". Це схід Франції. І лише за день із дна річки тут підняли понад п'ять тонн боєприпасів.
"Ці снаряди дуже важкі - один може важити до 120 кілограмів. Тож піднімати їх складно. Тим паче, що ніколи не можна гарантувати безпеку. Адже ми не можемо бути впевнені, що вони не розірвуться", - говорить Гай Момпер, фахівець із розмінування.
Та далека війна й досі не минула. Лише на цих околицях не розірвалися тисячі снарядів. І щоб повністю очистити землю знадобиться ще років сто.
"Й досі регулярно стаються інциденти через такі снаряди. Люди, які вважають себе фахівцями зі знешкодження бомб, не розраховують свої сили, і часто це закінчується трагічно", - говорить Бенуа, фахівець із розмінування.
А ось це останки невідомого солдата. Їх знайшли лише цієї весни під час ремонту дороги. Він загинув від пострілу в голову. З речей - лише шкіряні черевики.
"Це взуття французької армії. Втім, ми не можемо бути на 100 відсотків упевнені, що це французький солдат, адже німець міг вкрасти ці черевики. Крім того, тут воювали хлопці із Сенегалу, Тунісу, Марокко, Алжиру... Це може бути хто завгодно", - говорить Бруно Фремонт, судмедексперт.
Єдиний спосіб ідентифікувати останки - знайти іменний медальйон. Солдати носили їх на шиї чи на зап'ястку. Втім, пошуки не дали жодних результатів. Найбільше боїв Першої світової відбулися саме на французькій та бельгійській землі. За ті чотири роки загинуло 10 мільйонів військових та ще близько семи мільйонів цивільних.
Що стоїть за сухою статистикою - спробував розібратися митець Роб Герд. Він візуалізував втрати Британської Співдружності в битві на Соммі. Це понад 70 тисяч фігурок, які символізують солдатів, яких так і не змогли знайти.
"Ми часто говоримо "так багато людей померло", насправді не дуже уявляючи, а скільки ж це. Тож я вирішив показати цю кількість, аби зрозуміти, насамперед, самому, що стоїть за цими величезними цифрами". - говорить Роб Герд, митець.
Кожна фігурка унікальна. Герд узяв список загиблих і одне за одним викреслював прізвища під час роботи. На це знадобилося чотири роки.
Закінчення Першої світової у Лондоні відзначають щороку. Аби зберігати пам'ять про полеглих. Головні урочистості відбуваються у другу неділю листопада. Це великий парад за участі королівської родини та політичної верхівки.
Та цього року вшанування війни ще масштабніше, ніж зазвичай.
У знаменитому Лондонському Тауері запалили 10 тисяч смолоскипів. Понад століття тому фінансисти й банкіри - тут склали присягу. І звідси вирушили у вир боїв.
"Оскільки я сам служив і втрачав друзів, пам'ять про загиблих набуває особливого значення. Не обов'язково знати людей, які полягли у тій війні. Вони були точнісінько такими, як і ми з вами", - говорить Кіт Такер, ветеран британської армії.
Ціле поле пам'яті висадили біля Вестмінстерського абатства. Тут сто тисяч маків, кожен із особистим посланням до загиблих солдатів.
Червоний мак це символ пам'яті жертв Першої світової. Саме ці квіти почали проростати на могилах солдатів після війни. Цими днями кожен британець вважає за честь носити ось такий значок на лацкані біля серця. І саме маки стають основою інсталяцій до дня закінчення війни. Як ось цієї, під назвою "Вікно, що плаче". Кожна маківка символізує втрачене життя у ту страшну війну.