Конкурсний відбір суддів до Вищого Суду: хто покриває корупцію у вищих лавах юстиції України? [ Редагувати ]
Скандал навколо конкурсу на посади суддів Верховного суду України. Громадські активісти та юристи звинуватили владу у намаганні просунути на ключові посади вигідних кандидатів. Про кого саме йде мова і хто покриває корупцію у вищих лавах юстиції України - дивіться у нашому матеріалі.
Директор великої мережі готелів Ірина Пшенна ще з минулого року судиться із колишнім чоловіком за майно. Справу програла, подала апеляцію. Та потім громадські активісти опублікували в мережі Інтернет начеб-то переписку адвоката її чоловіка. Виявилося - на рішення суду могли вплинути.
"Из СМИ мы узнали о том, что решение первой инстанции было получено судьей по электронной почте от адвоката - моего бывшего супруга Андрея Гусака. И вынесено это решение слово в слово так, как было написано в электронной почте", - розповідає Ірина Пшенна, учасник судового процесу щодо поділу майна.
За даними ЗМІ рішення міг підготувати батько адвоката - член Вищої ради правосуддя Микола Гусак. Ось копія начеб-то їх листування.
Микола Гусак - скандальний служитель Феміди, який за даними ЗМІ у 2014 році активно допомагав втекти від кримінального переслідування суддям-зрадникам у так званих ДНР і ЛНР. А його сина - адвоката Андрія Гусака звинувачували у підготовці антиукраїнської пропаганди через свою медійну компанію.
За фактом підготовки рішення Оболонського суду членом Вищої ради правосуддя Нацполіція вже відкрила кримінальну справу.
Утім, замість того, щоб залишити посаду, одіозний суддя Микола Гусак вирішив навпаки піти далі кар'єрними сходами - взяв участь у конкурсі до Верховного суду. І отримав один з найвищих балів.
Такі історії не поодинокі, - каже адвокат Ростислав Кравець. Результати конкурсу, який проводить Вища кваліфікаційна комісія, юристи вже неодноразово ставили під сумнів.
"В мене викликає сумнів його неупередженість, об'єктивність і законність, тому що, коли ми стикаємося з тим, кого допускають, кого відсіюють - виникає сумнів обгрунтованість рішень вищої кваліфікаційної комісії. Визначається лише остаточний бал, на чому він грунтується незрозуміло - і це дає підстави вважати, що конкурс відбувається повністю контрольовано і відбирають осіб, які тим, чи іншим чином вигідні діючій владі і будуть до неї лояльні", - зазначив Ростислав Кравець, адвокат.
Діючий Суддя Верховного суду України Богдан Пошва теж брав участь у конкурсі. Не вистачило лише чверть бала. При цьому, тести і на знання і на доброчесність - пройшов успішно. Хто занизив його оцінки - не знає. Каже - можливо забагато критикував сам закон.
"Ситуація з кваліфікаційним оцінюванням є результатом невеликою професійності суддів, які брали участь в цьому процесі, прийнятті цього закону. Коли сформована кваліфікаційна комісія із суддів, які не здійснюють правосуддя - по суті, втрачається рівень, це вже суддя швидше стає чиновником", - переконаний Богдан Пошва, суддя Верховного суду України.
Більш того, кожен з таких чиновників на 3 роки, фактично, має імунітет від правосуддя.
"Строк придатності кваліфікаційного оцінювання триває 3 роки. Виходить, що суддя чи претендент на посаду судді, який пройшов кваліфікаційне і став призначеним на посаду - він 3 роки має індульгенцію: здійснювати будь-що", - зазначив Богдан Пошва, суддя Верховного суду України.
Наразі, конкурс оголошено на 78 посад суддів Верховного суду. Він має завершитися вже за кілька місяців, Хто саме за таких умов може потрапити до Верховного суду і які рішення і на чию користь ухвалюватимуть такі служителі Феміди - можна лише здогадуватися.
"Ця судова реформа не дає підстави вважати, що ми формуємо незалежний суд. Навпаки, є підстави вважати, що ми формуємо повністю залежний суд, який не буде приймати рішення проти будь-якої діючої влади. Прийде інша влада - вони також будуть виконувати ті ж завдання", - підкреслив Ростислав Кравець, адвокат.
Троє найуспішніших конкурсантів - члени Вищої ради правосуддя Микола Гусак та Тетяна Малашенкова і її голова - Ігор Бенедисюк. Про них ми розкажемо у наступному матеріалі.