Переселенці мають отримати державні компенсації за зруйноване житло - Юрій Бойко [ Редагувати ]

Більш ніж триста переселенців з Донбасу вже п'ятий рік живуть у харківському модульному містечку. Люди обжилися, знайшли роботу. Та це житло - псується. А їхати - нікуди. У проблемі розбиралися наші кореспонденти.

Ірина Белінська з чималенькою родиною - дев'ятьма дітьми та одинадцятьма онуками - переїхала до Харкова з окупованого Свердловська. Займають три будиночки у модульному містечку:

"Здесь 2 человека спит на этой кровати. Здесь - стеночка, у нас матрасы, раскладушки, остальные - спят на матрасах, на раскладушках. Тесно, да, конечно".

Ірина показує нагороду сина. 8-разовий чемпіон світу та Європи з важкої атлетики теж мешкає тут, адже грошей на своє житло - немає. І це головна проблема практично для всіх мешканців містечка.

"Нам сейчас на данный момент предлагают, 50% государство, 50 - мы. Ну, извините, если квартира стоит миллион, где ж я возьму, допустим, 500 тыс, для того, чтобы мне оплатить, внести, да, этот залог какой-то? У меня этих денег нет", - говорить Людмила Петренко, переселенка з Луганської обл.

Модульне містечко для переселенців звели 2014 - як тимчасове. Нині - умови у цих металевих будиночках далеко не найкращі.

"Вы можете видеть, что собирается конденсат в местах холодного примыкания. Это дополнительная влага, которая способствует распространению грибка, плесени", - говорить Артур Стаценко, керівник управління з обслуговування містечка модульного типу для внутрішньо переміщених осіб Харківської міськради.

Про наболіле люди розповідають Юрію Бойку, який сьогодні приїхав у містечко - просять допомогти із компенсаціями на житло.

"Мы зарегистрировали законопроект по возмещению материального ущерба за разрушенные дома. У нас есть единственный прецедент, когда мы добились - когда в Лисичанске 10-этажный квартирный дом, 10-этажный 40-квартиррный разбомбили, и мы сделали акты людям и они получили компенсацию из резервного фонда Кабмина.
Вот на сейчас, мы подготовили и зарегистрировали законопроект о компенсации людям - вот таким как вы, которые потеряли. Да, вы можете уже не возвращаться туда, но купить здесь что-то на территории Украины, чтобы жить - это возможность такую даст", - заявив Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

Ще одна проблема, - кажуть люди - бюрократична тяганина при оформленні документів. Мовляв, навіть лікарняний складно отримати. Скаржилися й на те, що поки не можуть брати участі в голосуванні на місцевих виборах. Та чи не найболючіше - питання припинення війни.

"Можете ли вы нам обещать или гарантировать, что наконец-то прекратятся эти все военные действия и мир установится?"

Те саме - коли припиниться війна, - запитували в Юрія Бойка й жителі прифронтових сіл Луганської області. Кажуть - у багатьох на непідконтрольних територіях залишились рідні. Та провідати їх не можуть. Адже пункт пропуску не працює.

"Юрий Анатольевич, надо хотя бы пеший. - А сколько отсюда до Первомайска? - 7 киллометров. - Напрямую? - Да. Напрямую меньше будет".

Юрій Бойко обурений і називає таке ставлення знущанням з людей:

"Ну, ситуация вообще дикая. За прошлый год между так называемой "ЛНР" и Украиной прошло три млн. человек. Есть единственный блокпост, который пропускает людей на ту территорию, это Станично-Луганское. И когда людям надо ехать, проведать родственников, то тратят почти сутки, чтобы добраться отсюда. Здесь готовый блокпост, готовый переход. Не договорились", - наголосив Юрій Бойко, народний депутат, засновник "Опозиційної платформи - За життя".

На думку Юрія Бойка, це - недопрацювання переговорних груп. І як наслідок - знущання з людей. Та найголовніше - якнайшвидше закінчити війну.