Селяни Прикарпаття залишаються без питної води [ Редагувати ]

Масово міліють або й геть висихають криниці на Прикарпатті. Люди нарікають: вода стала непридатною для пиття. Від "зневоднення" потерпає Галицький район, а це кілька десятків тисяч жителів. Що спровокувало ці катаклізми та як рятуються люди? З'ясовували мої колеги. 

Доброї якості вода в Тустані - нині дефіцит.

"Їздимо в сусіднє село, є там джерело, і звідти мусимо брати воду, щоб користуватися. Один раз поїдеш машиною, загрузиш і хватає на два-три дні", - говорить Микола Ліхач, житель села Тустань.

Зі своїх криниць пити воду селяни - не ризикують. Вона жовта, з осадом, ще й смердить.

"Ця вода навіть не приємно нюхати. Нею не користуємось, вона має накип, осад, ламаються часто прилади. Машинка часто потребує ремонту. Я рахую що вона є технічна. Для пиття не придатна", - говорить Валентина Кицька, жителька села Тустань.

Пересихати криниці в селі почали кілька років тому. Рятуючись, селяни копали нові колодязі, поглиблювали старі - та проблему вирішити так і не вдалося. Через вимушену економію водних ресурсів не можуть навіть худоби тримати.

"І худоба була, а тепер нема ні в них корів нема, ні в мене. І то не стає. І поросят не тримаємо, тому що нема води", - говорить Юлія Перепічка, жителька села Тустань.

А це вже сусіднє село Дубівці. Попри те, що населений пункт розкинувся просто на березі Дністра, питної води в криницях теж немає.

Обійстя пані Ганни - за сто метрів від річки. На подвір'ї аж два колодязі, та господня жодним не користується.

"Є вода але дуже жовта. Я вам кажу, така як пиво. Я вже казала сину хоч кидай насос у Дністер і будемо воду звідти брати, ну а що робити", - говорить Галина Коржак, жителька Дубівців.

Серед причин зменшення ґрунтових вод - зміна клімату, вирубування лісів і зростання кількості великих підприємств на території району - вважають фахівці. Від "зневоднення" нині тут потерпає більше як тридцять тисяч людей. Вирішити проблему можна лише шляхом будівництва двох водогонів - кажуть чиновники.

"По приблизним оцінкам фахівців - на половину водогону Галич Бурштин Тустань треба орієнтовна вартість біля 200 мільйонів. Це кошти які непідйомні для галицького району. І не підйомні для Івано-Франківської області. Будівництво таких об'єктів може йти тільки за підтримки держави", - говорить Павло Андрусяк, голова Галицької районної ради.

Але для звернення до Державного фонду регіонального розвитку - потрібна проектно-кошторисна документація. Три мільйони гривень на її виготовлення для одного з водогонів уже надали інвестори. Другий водогін пообіцяли повністю звести власним коштом інші підприємці. Роботи хочуть розпочати вже наступного року.