У Лівані тривають наймасштабніші за чверть століття протести [ Редагувати ]
Наймасштабніші за чверть століття протести тривають у Лівані. Вони почалися як економічні - після спроби уряду запровадити нові податки. Але швидко переросли в політичні. Подробиці знає Антон Готліб.
На кадрах із дрона видно масштабну картину протестів - центр ліванської столиці заповнений людом, маніфестантів - сотні тисяч. Напередодні відбулися жорсткі сутички з поліцією, і їй вдалося впоратися. Армія поки що в події не втручається, її спецпризначенці узяли під охорону головні урядові установи. На найважливіших перехрестях міста стоїть бронетехніка.
"Ми залишимося тут. Це найважливіше, що хочемо донести: не відступимо й не підемо з вулиць, доки не будуть задоволені всі наші вимоги. Ми дійшли ситуації, коли люди просто задихаються, і з цього моменту нам нема що втрачати", - говорить Хода Хафез, учасник акцій протесту.
Зараз у Бейруті заблоковані всі основні дороги, автомобільний рух паралізований. Перекрито трасу, що сполучає столицю з північчю країни. Протести почалися після того, як кабінет міністрів схвалив новий податок: на користування месенджером "Вотсап" - близько 6 доларів на місяць; підвищення ПДВ до 15 відсотків і збільшення зборів із продажу тютюнових виробів. Але це був лише привід, економічна ситуація в країні - катастрофічна.
Співвідношення держборгу до ВВП одне з найгірших у світі. Сім років уряд працював без затвердженого держбюджету. На території Лівану півтора мільйона біженців із Сирії.
"Хай там яке буде рішення, ми не маємо часу. Або наші партнери по врегулюванню та уряд дають відверту, рішучу й остаточну відповідь, яка переконає - і мене, і ліванців, і міжнародне співтовариство, усіх, хто висловлює нині свій гнів на вулицях - у тому, що реформи проводитимуть, що бідність і корупцію зупинимо. Або ж я говоритиму інакше", - говорить Саад Харірі, прем'єр-міністр Лівану.
Податок на "Вотсап" відразу скасували. Але було пізно: протести швидко переросли в політичні й тепер головна вимога - зміна політичного устрою. Зараз в уряді намагаються розробити ряд заходів, щоб стабілізувати економіку. Але уряд - коаліційний, більше того, він створюється ще й за конфесійним принципом і це сильно заважає домовлятися.
За конституцією Лівану, посаду президента повинен обіймати християнин-мароніт, прем'єр-міністра - мусульманин-суніт, голови парламенту - шиїт, заступників прем'єр-міністра і голови парламенту - православні християни. Відповідна норма представництва є в парламенті, уряді. Її дотримуються також під час розподілу місць в окремих міністерствах і відомствах.
За планом прем'єра, а представив він його напередодні - держава повинна сильно скоротити свої витрати, знизити зарплати міністрам і високопосадовцям, приватизувати держпідприємства. Якщо план Харірі не буде затверджений протягом трьох днів, він подасть у відставку. Тоді уряд точно розвалиться і Ліван чекають дострокові вибори.