Звільнений з російського полону моряк вдруге одружився в Україні [ Редагувати ]

Дев'ять місяців розлуки, розпис у московському СІЗО та весілля на батьківщині. Віктор Беспальченко, - один з 24-х полонених військових моряків, після повернення на рідну Херсонщину, - одружився. Відвідали весілля і наші кореспонденти.

Він служив у Криму, вона - приїхала на курорт відпочити. Випадкове знайомство переросло у кохання. За декілька місяців, після окупації півострова Віктора Беспальченка передислокували до Одеси - туди, де живе його дівчина Тетяна. Здавалося доля звела їх назавжди, а щастя буде нескінченим.

Разом з іншими 23 українськими моряками старший матрос буксиру Яни Капу, Віктор, опинився у російському полоні. Завдяки Тетяні та волонтерам закоханих розписали просто у СІЗО.

"Добились своего. Для любви нет ни приград, ни расстояний", - говорить Віктор Беспальченко, старший матрос буксиру "Яни Капу".

Після 9 місяців ув'язнення Віктора звільнили під час обміну полоненими. Тоді почалися приготування до справжнього весілля на рідній Херсонщині.

"Вона чекала, сильно чекала. Мало таких, хто так чекає. Вона їздила до нього скільки", - говорить Анатолій Беспальченко, батько нареченого.

На урочисту церемонію прийшло багато гостей. Подію організували на березі Дніпра неподалік Херсону.

Знову біла сукня, і знову обручки, як і в "Лефортово". Втім, саме весілля на батьківщині родина Беспальченків називає справжнім.

"У нас сейчас свадьба, тогда была роспись. Был повод увидеться. Вы же знаете, тогда нам не давали увидеться, общения не было. Это были счастливые моменты, что мы могли друг друга обнять. То был символический день. Сегодня - это особенный, среди наших друзей. Это уже другая атмосфера. Мы очень счастливы", - наголосила Тетяна Беспальченко, наречена.

Серед запрошених - родичі, волонтери, чиновники. Але особливі гості - звільнені з полону моряки. Після повернення додому вони підтримують зв'язки та товаришують сім'ями. І здається, це не останнє весілля колишніх бранців.

"Ця ситуація скріпила багато відносин. Черговий раз доказали один одному, що це кохання. Я також планую до кінця року весілля. У нас багато планують! Дехто вже порозписувалися. І командир, і матроси", - говорить Андрій Артеменко, старший матрос військового катеру "Бердянськ".

Розгублені, але щасливі. Молоді зізнаються, що біда лише зміцнила їхні почуття. Тепер вони намагаються якомога більше часу проводити разом і будують плани на майбутнє. Та про те, щоб Віктор змінив професію, навіть не замислюються.

"Дальше планируем продолжать службу, поступать учится. Жить будем в Одессе. - В подаренных квартирах. Ждем уже поселения", - поділилися планами наречені.

Попереду - декілька днів медового місяця. А далі на Віктора знову чекає служба.