На Київщині за підтримки "Опозиційної платформи - За життя" перепоховали героїв Другої світової війни - Юрій Бойко [ Редагувати ]
Дванадцятьох солдатів, які загинули під час Другої світової війни, поховали сьогодні на Київщині. Їхні останки знайшли пошуковці-волонтери. На честь героїв організували церемонію. Де і як усе відбувалося - знає Юлія Жешко.
Іще про дванадцятьох солдатів, які зникли безвісти в часи Другої світової, сьогодні дізнався світ. Усі вони загинули в Київській області під час запеклих боїв сорок першого. І лише тепер, завдяки пошуковим операціям добровольців, їхні тіла були знайдені, а подвиги - вшановані хвилиною мовчання.
"Вони пали в найтяжчі часи - на початку війни. Вони захищали столицю України. Вони знайшли тут спокій. І я, як завжди, вдячний хлопцям із загону "Дніпро-України", які кожного року за власний кошт, на власному ентузіазмі - повертають героїв, які захистили нашу Україну і повернули їй свободу", - наголосив Юрій Бойко, народний депутат, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя".
До заходу долучилися представники громадських організацій, політики та молодь. Але основні запрошені сьогодні - ветерани.
"Ті, хто воювали - їм давно за дев’яносто. 96, 97, 98 років людям, які разом з нами покладали квіти кілька днів тому до пам'ятника Вічної слави у Києві. Сьогодні ми разом і тут. І це нас спонукає - і надалі працювати в цьому напрямку". - зазначив Олександр Качний, народний депутат, партія "Опозиційна платформа - За життя".
Справді, учасників Другої світової можна перелічити на пальцях. Вони зізнаються - радіють щоразу, як про них згадують.
"Мне 96 лет. Хорошо, очень хорошо. Правильно делают, что находят бойцов - бывших солдат, офицеров", - говорить Петро Гриб, ветеран Другої світової війни.
Своя історія тут у кожного, незалежно від віку. Адже враховуючи кількість учасників війни та загиблих - ці події торкнулися майже кожної української родини.
"С фронта я рядовым ушел, это было в 1944 году. После тяжелого ранения я вышел, меня комиссовали. - Он носит 11 осколков. Сказали, что нельзя трогать, потому что они в позвонке, начиная от шеи", - розповідає Петро Гриб, ветеран Другої світової війни.
"К большому сожалению, в моей семье отпечаток войны. Я считаю своим личным долгом благодарить людей, которые остались в живых, которых так мало".
Тут, у селі Гатне поблизу столиці, поховані тисячі безіменних героїв. Меморіал створили саме на їхню честь.
Однак цього разу не всі герої безіменні. Особи двох - уже встановлені. Адже вони мали при собі так звані "смертні медальйони". Це капсули, у яких містилися дані про солдата та його родину.
"Здесь написано имя, отчество, адрес семьи. Один из Россий, второй наш - украинец".
Але такі випадки - поодинокі. Річ у тім, що під час війни були свої прикмети.
"Було таке повір'я у солдатів, що заповнювати медальйон не потрібно. Бо якщо заповниш медальйон - обов'язково вб'ють. Тому часто знаходимо пусті медальйони. Один був заповнений серед 12, а один - пустий", - зазначив Юрій Бойко, народний депутат, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя".
Перепоховання солдатів Другої світової відбувається тут два рази на рік - у день визволення Києва від фашистських загарбників та в День Перемоги. І вже двадцятий рік поспіль цим займаються одні й ті самі люди. В "Опозиційній платформі - За життя" пояснюють - на це є особисті причини.
"Для мене це особисте - мій дід теж пропав безвісти у 1941 році. І якось прикипіла душа до хлопців і ми вже працюємо з ними близько 20 років. Дякую вам, дякую - нашим ветеранам", - підкреслив Юрій Бойко, народний депутат, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя".
Захід розпочався й завершився під музику військового оркестру. І символічно - в небо полетіли голуби.