Загадки Японії розкрили на фестивалі у Києві [ Редагувати ]

Опанувати мистецтво малювання на воді, зіграти в легендарну японську гру Ґо та побачити найдавніші самурайські обладунки - усе це можна зробити у Києві. Нині тут триває фестиваль "Загадкова Японія", організований за підтримки японського посольства. Які ще таємниці східної країни пропонують відвідувачам - розкаже Катерина Сривкова. 

Ось такий вигляд мають найдавніші самурайські обладунки. Їх називають "монгольського типу", адже японці перейняли кращі ідеї у своїх ворогів - після невдалої спроби вторгнення монголів. Обладунок має три шари.

"Металлические пластины, которые гасят удар меча либо же топора. Многослойная кожа лакированная, которая гасит протыкающий, колющий удар или выстрел стрелы. И плетеные ткани разных сортов и материалов. Такие доспехи подвижные, подвязанные, можно скакать на лошади, стрелять, кувыркаться, фехтовать всеми видами оружия", - говорить Володимир, ведучий експозиції обладунків та класичної японської холодної зброї, фехтувальних технік і систем бою.

Щотижня тема фестивалю - змінюється. Напередодні завершився тиждень самураїв.

"Следующая у нас неделя идет - это внутренняя Япония. Искусство, традиции. Четвертая неделя у нас посвящена "Открытая Япония" называется. Это бизнес, образование, туризм. Пятая неделя у нас посвящена - это фешн и поп-культура", - говорить Сергій Ісаєв, співорганізатор фестивалю "Загадкова Японія".

Ірина вже майже 10 років захоплюється давнім східним мистецтвом малювання на воді - ебру. У Японії таку техніку називають сумінагаші.

"Традиційно це були спочатку фони, патерни, з яких потім фарбували папір і робили книги, тобто це форзаци, обкладинки. Матеріали ми використовуємо ті, що й були раніше - натуральні пігменти, натуральні розчинники для води. Але малюємо вже різні малюнки, будь-які", - говорить Ірина Чурпіта, майстриня з малювання на воді Ебру.

Дмитро навчає грати в легендарну японську гру Ґо. Виникла вона понад 5 тисяч років тому, втім і досі в неї грають по всьому світу. Правила прості: треба оточити камінцями якомога більшу територію на дошці. Проте перемогти в Ґо доволі непросто, адже ходи супротивника прорахувати майже неможливо. У давнину в цю гру грали самураї.

"Вважалося, що вона допомагає розвивати стратегічні навички військовим. Через те, що дошка дуже велика, дуже багато варіантів ходів. Це не прораховується. Кількість можливих позицій на дошці більша, ніж кількість атомів у видимій частині Всесвіту", - говорить Дмитро Туровський, інструктор з гри Ґо.

"Подобається антураж, хочеться мати дошку з цінних пород дерева і каміння натуральне".

Семирічний Єгор ділиться враженнями. Каже: від фестивалю - у захваті.

"Мне понравилось, как стреляли из лука. Еще я видел там мультфильмы, а еще я пил чай".

Захід триватиме до восьмого грудня, а надалі його планують зробити щорічним.