Овочева криза: чому українські фермери програють битву за ринок? [ Редагувати ]
Рецепт українського борщу із заморським присмаком. Картопля з Єгипту, цибуля з Казахстану, та польська капуста. В Україні рекорд овочевого імпорту. Чи справді закордонна городина зможе потіснити вітчизняну? І чому взагалі таке можливо в аграрній державі? Галина Якушко провела ревізію супермаркетів та базарів, аби дізнатися - чию продукцію їдять українці?
Імпортний бум чи вітчизняний врожай?
"Так - бац! І все з сьогоднішноього дня вітчизняного взагалі немає! Ні однієї цибулінки в Україні".
Звідки беруться овочі на столах українців?
Та чи зможуть українські фермери витримати конкуренцію із закордонними?
"Польщі в одну ніч приїзджають сюди фури заповнюють наші ринки і ми знову залишаємось при своїх інтересах".
Картопля з Єгипту, цибуля з Казахстану, морква і буряк із Польщі. Український борщ може стати геть не українським уже найближчим часом. Імпорт овочів за літо побив дев'ятирічний рекорд!
"Якщо ми з вами в супермаркет прийдемо в лютому місяці є великий шанс що половина з цього борщового набору буде імпортною. Минулий рік так всі пам'ятають - фантастичне зростання ціни на цибулю. В Європі почалися проблеми з цибулею, там підскочила ціна, наші сільськогосподарські товаровиробники поперли туди цибулю, на українському ринку виник локальний дефіцит", - говорить Олег Пендзин, економіст.
А цьогоріч українці вперше завезли з-за кордону стратегічний продукт - картоплю. Досі її вистачало. Тепер доправили з Білорусі.
Та чи справді українських продуктів на полицях українських магазинів бракує? Ми перевіримо в супермаркетах, на ринках і у фермерів. Та навіть підемо на експеримент:
Які овочі смачніші - українські чи закордонні - дамо скуштувати колегам на каналі.
Про результати експерименту згодом, а поки йдемо шукати українське.
Один із найбільших ринків столиці, ось в цьому павільйоні овочі та фрукти з-за кордону, а в цьому наші вічизняні йдемо порівняємо.
Хороше освітлення, температурний режим і вдале пакування. Закордонні овочі - гарно зберігають. Нідерландський перець Купують охочіше за вітчизняний.
"Який вам? - Болгарський червоного, то він з Херсону чи ні? - Ні з Херсону ось така білозірочка".
Не залежується і елітна молода картопля. З самої Франції. Покупці беруть, хоч і ціна - втричі дорожча.
А от павільйон з українськими продуктами не такий ошатний. Овочі помітно менші і не такі яскраві та блискучі.
Утім, покупці запевняють: головна відмінність між нашими та закордонним - їхній смак.
"Огірок в них завжди темно зелений, такий жорсткий і більше. Хай дорогше наші калинівські, хоч наші дорогші - ну, беруть краше дорогші. Один - два, але наш калинівський", - говорить Лідія, покупчиня.
Аби перевірити який продукт смачніший - купуємо по пів кілограма огірків.
Українські на кілька гривень дорожчі. Та чи кращі - дізнаємося згодом:
Українським овочам віддають перевагу і в одному із супермаркетів столиці. Кажуть, із фермерами на пряму укладають договори.
"Стараємося своє брати, тому що довіряєм більше. На ціни не дивимся. Ну, моркву, буряк - наше берем", - говорить Тетяна.
"Редька, огірки гарбузи топінамбур картопля. Все, що росте на нашій землі".
Пан В'ячеслав продає свою городину на стихійному ринку. Тут все своє. Навіть топінамбур. Каже, конкуренції з імпортом не боїться, бо має своїх "підгодованих" клієнтів.
"З супермаркетами можна запросто конкурувати. - А як? - Качественно виращувать і своє".
Чому ж тоді відсоток овочевого імпорту росте? На це є кілька причин. По-перше, більше половини українських продуктів закуповують на дрібних сільських господарствах - із відсталими методами виробництва. Селянам бракує нових сортів, добрив і техніки.
"Вони технологію використовують в основному таку як 100-150 років з пращурів наших. Ручна лопатка - робота, сорти які допотопні", - говорить Іван Томич, голова Союзу українського селянства.
По-друге, третина продукції - просто згниває. В Україні дефіцит нормальних овочесховищ.
"Зібрали картоплю. Зібрали під дощем - вона мокра. Ви засипали її в мішки і звалили в темний вогкий льох. Як ви думаєте, довго та картопля проіснує?" - задає риторичне питання економіст Олег Пендзин.
Та головна перепона - відсутність державної підтримки. Ось це підприємство працює за останнім словом техніки. Температура відповідна і навіть сонце - штучне. Втім, керівництво зізнається: конкурувати з найближчими сусідами вкрай важко.
"До минулого року ми мали хороші відчутні пільги від держави. Ми рахувалися платниками єдиного сільськогосподарського податку, нам в одні роки повертали десь п'ятдесят відсотків податку на додану вартість. Цього року ці пільги держава не виділяла вже. Наша продукція не в попиті того, що дешевше турецький помідор. Він гарний красивий калібрований укладений, про смак можна сперечатися", - говорить Богдан Зелінський, директор приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Долинський теплично-овочевий комбінат".
І якраз зараз ми покладемо край суперечкам. Скуштувати огірки - українські та імпортні - я запросила своїх колег.
"Як все зважено, напевно цьому - оцей занадто насичений, а цей от такий ну більш природній чи як смак і цей більш природній. - А вгадай, де який. Тут є турецький і український. - Я думаю, що цей наш - бо він гірчинкою віддає".
"От оці мені мама казала - як трава на смак, вони майже без смаку, а ці от прям такі, як з городу в мами зірвані".
Втім є і ті, кому більше до смаку - турецький.
"Я вже бачу що цей буде смачніший, по шкірці. - А що з шкіркою? - Ну, бачиш така пупиришками така міцна".
Перевагу отримали українські огірки - вони смачніші, соковитіші.
Наш експеримент, хоч і не соцдослідження, та все ж реальність відображає. Більшість українців віддають перевагу своєму, навіть попри імпортне, часто дешевше, різноманіття. Тож головне, аби й державі смакувало вітчизняне.