Євросоюз не може дійти згоди щодо бюджету після Brexit [ Редагувати ]

Бюджетні війни у Брюсселі. Євросоюз не може дійти згоди щодо бюджету блоку після "Брекзиту". Велика Британія була другою за розмірами економікою ЄС та головним платником внесків до скарбниці. Які видатки Брюссель збирається урізати - розкаже Олена Абрамович. 

Президент Ради ЄС Шарль Мішель цього тижня працює в "турборежимі". У нього запланована рекордна кількість двосторонніх зустрічей із лідерами ЄС - 16. Із кожним окремо має обговорити питання щодо нового постбрекзитного європейського бюджету. Розпочав із угорського прем'єра Віктора Орбана.

Орбан до переговорів підготувався. У вихідні він зустрічався з лідерами інших 14 країн ЄС, які домовилися не допустити скорочення видатків на розвиток бідніших регіонів блоку. Участь у цій угоді взяли країни, що мають найбільшу вигоду від фондів розвитку ЄС. Переважно східно-європейські, прибалтійські та балканські. На думку Орбана, видатки для цих держав, навпаки, треба збільшити.

"Представлений сьогодні проєкт не змінює погану практику попередніх семи років. Адже частка бідніших країн у фондах Брюсселя становить 5%, попри те, що 20% населення цих держав - громадяни ЄС", - говорить Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини.

Попри таку математику від угорського прем'єра, незмінним залишається факт, що ці країни все одно більше отримують від ЄС, аніж сплачують до скарбниці. Видатки на розвиток цих регіонів становлять третину європейського бюджету. Єврокомісія пропонує скоротити їх на 10%. Та інвестувати насамперед у високі технології.

"Мета - змінити джерела виробництва, щоб покращити технології, замінити застаріле на новітнє. І таким чином країни-члени можуть вільно визначати правильну пропорцію між фондами регіонального та соціального розвитку", - говорить Йоганнес Ган, єврокомісар з бюджетних та адміністративних питань.

Оскільки Велика Британія була одним із найбільших донорів бюджету ЄС, скорочуватимуть витрати й в інших сферах. Субсидії для фермерів не допоможуть ЄС наздогнати у розвитку США та Китай, наполягають у Єврокомісії. До того ж, перед Брюсселем стоїть ще одне амбітне завдання - скоротити викиди вуглецю в атмосферу.

"Є ідеї, наприклад, щодо авіаційного сектору. Можна запровадити додатковий збір до вартості квитка, зокрема для перельоту на короткі дистанції, щоб мотивувати людей віддавати перевагу не літакам, а потягам", - говорить Йоганнес Ган, єврокомісар з бюджетних та адміністративних питань.

Європі необхідно 260 мільярдів євро інвестицій на рік, щоб виконати цілі Паризької кліматичної угоди, підрахували у Брюсселі. Аби сформувати збалансований та реальний бюджет, поступитися доведеться всім. Позачерговий саміт для ухвалення документа Шарль Мішель скликає 20 лютого.