Робота під час карантину: як врятувати свій бізнес не виходячи з дому [ Редагувати ]

Коронавірус змінює світ. Звісно, карантин згодом мине, але деякі зміни залишаться. Наше життя однозначно і після карантину стане більш "віртуальним".

Про нові онлайн-можливості, які відкривають для себе люди абсолютно різних професійних галузей, - розповість Ігор Левенок. Він зміг побувати і в спортзалі, і на уроці англійської, і навіть у театрі - не виходячи з дому.

Побувати на фітнесі, на роботі, навіть сходити в театр. І все це не виходячи з дому! Карантин привчає українців до віртуального світу. Він змінює нас зсередини і водночас відкриває нові можливості.

Мешканці міст жартують: карантин змінить всіх. Бо люди значно погладшають. Хоча самоізоляція - це не причина забувати про спорт. Нехай спортзали й не працюють, вправ можна виконувати вдома.

Что у нас здесь? Супер, отлично работаем. У вас все идет хорошо. Работаем.

Займіться спортом, вже зараз, аби потім не рахувати зайві кілограми. Маєте проблеми із самодисципліною, тоді вам фітнес-тренер онлайн - у поміч.

Я знаю что тяжело, работа над собой это очень тяжелый труд. Как ваше самочувствие, как тренировка? Все ваши комментарии - я все это вижу, очень приятно получать отзывы.

Фітнес-тренер і двократний чемпіон світу з кікбоксингу Володимир Сотін тепер щодня проводить тренування у смартфоні. Хоча до карантину такої практики не мав.

Володимир Сотін, фітнес-тренер:

В любом случае, зал не заменит ничего, но дома сидеть без дела и просто сложить руки, - я думаю, это не выход.

Контролювати виконання певних вправ - складно. Тож учасникам онлайн-тренування Володимир показує прості, але ефективні рухи. Доводиться вигадувати, чим з підручних засобів замінити тренажери. В хід ідуть пляшки з водою і навіть цьогорічний карантинний тренд - туалетний папір.

В онлан-тренуваннях є свої плюси. Приміром, люди, які перебуватимуть у відрядженні, або ті, хто не має змоги ходити в зал - можуть тренуватися дистанційно. Тож онлайн-фітнес і після карантину не втратить популярності.

Володимир Сотін, фітнес-тренер:

Потому что да, многим людям неудобно, нет времени приехать в зал - это, например, молодые мамы дома с детьми, люди, которым нет возможности потратить этот час для зала. Конечно, такие люди тоже должны получать дозу своих тренировок.

* * *

Ось, в нас є всі класи дітей, от зараз в мене буде п'ятий клас, і кожна дитинка тут під своїм аватарчиком, таким монстриком.

Пані Ірина - вчителька іноземної мови. Зараз її кімната радше нагадує лінгафонний кабінет. Телевізор - то прилад для трансляції правильної вимови. На стіні дошка із завданнями. Книжки, зошити... і звісно ж, смартфон.

Телефон вже зрісся зі мною. Ну, наприклад, хлопчик у нас є і він прислав домашнє завдання. Він сфотографував і я відкриваю, дивлюся, перевіряю.

Уроки англійської вчителька проводить в режимі онлайн-конференції. Дистанційне навчання - морока ще й яка. Без живого спілкування мотивація падає. До того ж гаджети з інтернетом є не у всіх.

Але є й плюси. Прозорість процесу. За уроком можуть спостерігати батьки. Аби утримати увагу учнів, педагог має щоразу вигадувати щось нове і цікаве.

Ірина Тіткова, вчителька іноземної мови:

Коли іде онлайн-урок і щось вчитель десь підзабув, десь щось не так підготувався і починає десь щось шукати, шелестіти, то все - увага вона розсіюється. Тому перед уроком витрачається така гарна годинка для того, щоб налаштуватися. Тому підготовка конкретна.

Далі все за класичною методою: перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу. Зворотній зв'язок учителька тримає з усім класом.

Позитивний момент - учити англійську можна з котом.

Оцінки пані Ірина виставляє в електронний журнал. Він у доступі і для батьків, і для учнів.

Ось оце - бали це оцінки, оце - за контрольні.

Дистанційне навчання має свої особливості. Списати контрольну чи підгледіти відповідь - простіше. Учнівські хитрощі ніхто не відміняв. Тому й вчителі вдаються до винахідливості.

Ірина Тіткова, вчителька іноземної мови:

Треба щоб дитина не "чітерила", тобто не дурила, а правильно розказала це з голови, тому ми виробили такий лайф-хак: розказувати все з заплющеними очима.

Пані Ірина каже: дистанційна освіта однозначно має майбутнє. Завдяки онлайн-сервісам, будь-які знання стануть доступними і для дітей із сільської глибинки.

Я відкрита для таких діток з глибинок. Якщо на таких вчителів буде запит, і вони із задоволенням чекатимуть таких уроків, це для вчителів найбільша насолода.

Ігар Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього:

Мій син, він в Білорусії, і він слухав уроки Ришельєвського ліцею, тому що там добрий рівень подачі матеріалу і там також почалося з моменту карантину по грипу. Це доступ до знань перше і друге це змінює комунікацію.

* * *

Карантин підштовхнув і мене до експерименту. Адже, підвернулася нагода сходити з родиною... у театр.

Дак, зараз же карантин! - Богдане, але це такий театр який, можна подивитися - вгадай, де? - У театр? Не вигадуй. - От побачиш, але збирайся. - Добре.

Для театру, як і годиться, вбираємося у "вечірній" одяг. Дружині знадобилася косметика, про яку вона два тижні не згадувала. Я вліз у "парадний" костюм і нарешті дізнався, що в своєму гардеробі маю нову краватку.

Друзі, заходимо, сідаємо. Богдане, де твоє місце? Сьогодні ми будемо дивитися театр вдома!

Театр "Актор" зробив наше перебування на карантині цікавим. Популярну виставу "Мегери" вперше зіграли в режимі онлайн. Народний артист України Олексій Вертинський та Артем Ємцов грали наживо. Кожен у себе вдома!

Актори зібрали чималу публіку. Виставу одночасно дивилися майже 15 тисяч глядачів. Проект отримав назву "театр на виніс". І він безумовно має свої переваги.

Насправді, "театр на винос", або вдома - це досить непогана річ. Тут можна справді розслабитися і навіть сидіти з ногами на дивані. Театр вдома - це справді крута штука, адже в антракті тут можна запросто пробратися до буфету, тобто до своєї ж кухні. Випити тут запашної кави, скуштувати яблучко, або ж горішок і все це абсолютно безкоштовно.

Автор ідеї і художній керівник театру каже - це революція.

Слава Жила, художній керівник театру "Актор":

Те, що ви вдяглися, і ніби як "сходили" в театр. От саме такого ефекту я й намагався досягнути. Були коментарі, що люди живуть у маленьких містах і в них немає можливості сходити в театр, а тут така нагода сталася.

Безперечно, під час карантину світ пригальмував і закрився. Але суспільство набуває нових звичок, які зараз ще складно оцінити однозначно. Втім, уже зрозуміло: криза розширить віртуальний світ і дасть нові можливості.